«Енергетичний детектив» Тимура Міндіча та його команди. Чи заговорить Галущенко?
НАБУ та САП продовжують викривати та оприлюднювати інформацію про тих, хто намагається перетворити Україну на власну Атлантиду, поки народ б’ється на фронті. >>
ЦИТАТИ ТИЖНЯ
18.07.2008
Олександр Чалий,
заступник голови секретаріату Президента
— про кроки України після того, як Москва різко підвищить ціну на газ:
— У нас є таке прислів’я: заєць, загнаний у куток, кусається. І повірте, ми будемо кусатися. Ви кажете, що піднімете ціни на газ? Добре. Але поки у вас немає іншої труби. Зараз транзитна ставка вас влаштовує? А чому ви впевнені, що ми не можемо підняти її до 9 доларів?! А чому не до 11?
(«Українська правда»)
Юрій Луценко,
міністр внутрішніх справ
— про свою підготовку до товариського футбольного матчу на рівні міністрів із польськими колегами:
— Та які тренування? Ми не підведемо Україну ні в питаннях проведення Євро, ні в такому матчі. Я не скажу, що я великий футбольний спеціаліст — скоріше, вболівальник. Але де капітан скаже, там я буду служити українському інтересу.
(«Українська правда»)
Леонід Кучма,
екс–Президент України
— про свої поради щодо розв’язання поточної політичної кризи:
— Ми ж усі розуміємо, що йти знову на дострокові парламентські вибори не можна! У мене спікерові взагалі є пропозиція: а давайте, ми всіх депутатів відправимо в довгострокову відпустку, залишимо Януковича, Литвина і цих... як їх... Кириленків... Нехай вони і голосують! Повір, вони домовляться.
(«Українська правда»)
Лілія Григорович,
народний депутат від фракції «НУНС»
— про особливості української політики:
— У нас усе, як у мильному серіалі: до 21.00 ми дивимося латиноамериканське «мило», а після нього вмикаємо новини і з таким же драматизмом дивимося, кривдить донну Луїзу дон Педро чи ні.
(«Форум»)
Віктор Янукович,
лідер Партії регіонів
— про знаки свого духовного наставника:
— Мені дуже шкода, що отця Зосима вже немає — він почив у Бозі. До речі, знаєте, що він мені сказав перед смертю? Що перед новим іспитом у моєму житті (2004 роком) він подасть мені знак... після своєї кончини. Під час прощання з ним я нахилився до труни, щоб поцілувати руку отця Зосими. І вона... ледь помітно поворухнулася. І я згадав його слова. Мені потім говорили, що от, мов, спека була, перепад температур і все таке.
(«Собитія і люді»)
