Сезон 2008/09 років мав би внести революційні зміни в систему вітчизняного футболу. Проте, судячи з перших кроків новонародженої прем’єр–ліги (ПЛ), очікування поки що не справджуються. Про незалежність організації говорити не доводиться, бо всі її дійства відбуваються в Домі футболу під пильним наглядом президента ФФУ Григорія Суркіса. Та й на світ це «недоношене дитя», за традиційною народною звичкою відтягувати все на крайній термін, з’явилося тоді, коли відступати було нікуди. Після оголошення наприкінці травня про появу нової формації президенти елітних клубів не спромоглися навіть обрати повноцінного голову ПЛ. Не вдалося це зробити їм і позавчора в Полтаві.
Узагалі, складається враження, що футбольні клуби необхідні олігархам лише для того, аби в потрібний момент використати їх як козир. Навіть говорячи про нерегулярність своїх зібрань, власники команд наголошують, що вони — зайняті люди. Тобто футбол для них — це таке собі «додаткове навантаження», хобі. Тож чи варто дивуватися, що з таким станом речей впровадження задумок ПЛ у життя відбувається, м’яко кажучи, повільно?
Перед вівторковою зустріччю керівників 16 клубів очікувалося, що вони хоча б оберуть керманича прем’єр–ліги. Вони б сплатили під цю людину необхідні внески, а президент звільнив би їх від організаційних клопотів. Проте вже саме висунення кандидатур на посаду очільника ліги відбулося з порушенням регламенту — імена бажаючих зайняти цей пост оприлюднили пізніше необхідного терміну. Серед 12 кандидатів чотирьох висунули клуби (а як же умова щодо незаангажованості президента ПЛ?), ще восьмеро стали самовисуванцями. Найімовірнішим претендентом на перемогу вважався директор компанії «Медіа спорт промоушен» Сергій Харченко, який нині опікується трансляціями чемпіонату України.
Але власники клубів, що зібралися позавчора ввечері в ресторані «Іванова гора», так і не дійшли до спільного рішення. Тож виконуючим обов’язки президента ПЛ до 31 жовтня залишився Віталій Данилов. У цій ситуації керівник футбольного клубу «Харків» постраждав найбільше, адже всі ґулі дістануться йому, та й часу прем’єр–ліга відбере чимало, тоді як інші спостерігатимуть за ситуацією зі сторони. До того ж, знов–таки порушується регламент, згідно з яким президентом ПЛ має бути незалежна, не пов’язана з жодним клубом персона.
Тож чи не єдиним суттєвим рішенням керівників клубів під час позавчорашньої вечері стало відсторонення чотирьох суддів від арбітражу в прем’єр–лізі. Щоправда, оголосити їхні імена ПЛ чомусь посоромилася.