Наказано грати за правилами

На тому, як важливо законодавчо врегулювати наразі хаотичний і значною мірою безконтрольний гральний бізнес в Україні, «УМ» наголошувала вже не раз. Однак на шляху до ухвалення відповідного закону постійно виникають перепони. Серед законопроектів, ініційованих депутатами Верховної Ради, досі не було жодного варіанту, який би влаштовував і суспільство, і державу, й підприємців, що займаються «азартним» бізнесом. Коли 9 червня «профільний» із цього питання орган виконавчої влади — Міністерство фінансів — виніс на обговорення проект Закону «Про азартні ігри в Україні», фахівці зітхнули з полегшенням. Пропозиції Мінфіну враховують більшість нагальних проблем грального бізнесу, при цьому забезпечуючи насамперед інтереси держави й суспільства.

Утім з огляду на те, як «працював» останнім часом парламент, який тепер і зовсім розійшовся на канікули, навіть за умови швидкого внесення урядового проекту на його розгляд найближчим часом сподіватися не варто. А тим часом найрізноманітніші за розмірами, прибутками і ступенем легалізації «азартні» заклади продовжують функціонувати. Тому Мінфін, не дочікуючись ухвалення розробленого цим відомством закону, взявся активно вдосконалювати наявну нормативну базу, яка регулює діяльність грального бізнесу.

Умова для відкриття казино — бездоганна репутація

2 липня на сайті міністерства з’явився проект наказу «Про затвердження змін та доповнень до Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор та Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор». За словами спеціалістів Мінфіну, два документи, до яких пропонується внести зміни, були затверджені Міністерством фінансів і Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва у квітні 2006 року. За ті два роки, які минули відтоді, назріла потреба у вдосконаленні цих нормативних актів — для приведення їх у відповідність до чинного законодавства та для більш чіткого визначення умов роботи операторів ринку азартних ігор.

Як випливає з проекту наказу, Мінфін пропонує посилити умови ліцензування суб’єктів підприємницької діяльності, що займаються гральним бізнесом. Передбачене встановлення кваліфікаційних умов для таких приватних підприємців і залучення до перевірки їхньої діяльності фахівців Держкомітету фінансового моніторингу.

Наявний у проекті й такий цікавий пункт: керівники «азартних» підприємств, а також їхні заступники та головні бухгалтери, обов’язково повинні мати «бездоганну ділову репутацію» — відсутність в особи судимості за економічні злочини.

Самим закладам пропонується дати чітке визначення, щоб розмежувати поняття «зал гральних автоматів» та «казино» (у залі, на відміну від казино, не дозволяється розміщувати гральні столи). Заборонене розміщення ігрових салонів у будівлях закладів освіти, науки та охорони здоров’я, підприємств зв’язку, органів державної влади, у загальнодоступних місцях на кшталт зупинок громадського транспорту або вокзалів, у приміщеннях житлового фонду. І найголовніше — категорично не дозволяється допускати до участі в азартних іграх або навіть просто в приміщення, де вони проводяться, осіб віком до 18 років.

«Нелегалам» — мільйонні штрафи

Безперечно, такі зміни до чинних умов ліцензування потрібні й нагальні. Однак вони є лише тимчасовим заходом, перехідним етапом до ухвалення конче необхідного закону, який би забезпечив жорстке державне регулювання «азартного» бізнесу. Законопроект, запропонований Мінфіном, на думку експертів, у цілому відповідає цій вимозі, водночас забезпечуючи суттєве зниження пов’язаних з азартними іграми соціальних ризиків.

Як уже писала «УМ», роз­роблений міністерством законодавчий акт передбачає укрупнення суб’єктів грального бізнесу. Претендент на отримання ліцензії на проведення азартних ігор повинен мати статутний капітал: не менший ніж 1 мільйон євро для казино або залів гральних автоматів, 500 тисяч — для віртуальних гральних закладів і 200 тисяч — для букмекерських контор. За розгляд заявки на ліцензію потрібно буде заплатити певну суму, яка становитиме щонайменше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ліцензія видається строком на п’ять років із щорічним внесенням поточної плати — 200 тисяч євро. При цьому на кожен вид азартних ігор видається окрема ліцензія, яких один організатор має право отримати одразу кілька.

Також розроблений Мінфіном законопроект запроваджує обмеження на розміри гральних закладів. Так, площа казино не може бути меншою за 300 кв. м (у закладі такого типу має бути щонайменше шість столів, один з них — із рулеткою), а залу гральних автоматів — 100 кв. м (кількість автоматів — мінімум 40). Заборонені розміщення таких закладів у будівлях соціальної сфери та загальнодоступних місцях і допуск до приміщень, де проводяться азартні ігри, неповнолітніх осіб. За порушення остан­ньої умови власнику ліцензії загрожує штраф у розмірі половини її вартості.

Органом, уповноваженим для регулювання грального бізнесу й реалізації державної політики в цій сфері, законом визначений Мінфін, однак при цьому відповідний контроль зберігається й за податковою службою, правоохоронними та органами місцевого самоуправління. В разі ж, якщо орган перевірки (до речі, кількість позапланових перевірок протягом року не обмежена) виявить, що суб’єкт грального бізнесу працює на неліцензованому обладнанні або програмному забезпеченні, це тягне за собою штраф у розмірі 1 тис. мінімальних зарплат із конфіскацією обладнання. Тим же «азартним» закладам, які впіймаються на нелегальній діяльності, доведеться викласти подвійну вартість ліцензії.

А для тих любителів ризикнути, яких цікавить не лише безпечність грального бізнесу в соціальному аспекті, є ще одна чудова новина: в разі ухвалення мінфінівського законопроекту держава регулюватиме розміри виграшного фонду. І, скажімо, технологічно закладений виграш у гральному автоматі повинен буде становити не менше, ніж 80% прийнятих цим автоматом ставок.

Юлія ЧЕРНЕЦЬКА