Човен за викликом: цього року напівзабуте водопілля повернулося до жителів п’яти регіонів
Після рясного дощу і без того сильний паводок геть затопив низинну частину селища Васищеве, що у передмісті Харкова. >>
Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
Нещодавно співробітники міліції виявили несанкціоновану врізку в трубу магістрального нафтопроводу Кременчук—Херсон поблизу одного з дачних товариств, «приписаних» до міста Комсомольськ. Серед подібних злочинних «присмоктувань» згадане вирізняється передовсім поглибленою конспірацією. Адже за допомогою гумового шланга цей нафтовий «струмок» спрямували безпосередньо до одного з дачних будинків на території товариства, щоб уже звідти наповнювати цистерни без будь–яких підозр. Як з’ясувалося, цей будинок донедавна належав 63–річному дачнику, котрий продав його двом невідомим чоловікам. Останні ж і досі не перереєстрували нерухомість на нового власника…
Водночас, за інформацією прес–офіцера Кременчуцького міськуправління міліції Анни Волювач, в організації такого «дачного» нафтопромислу обґрунтовано підозрюється 47–річний керівник однієї з агрофірм приміського району. Саме туди потрапляла добута злочинним шляхом нафта. Під час огляду складських приміщень агрофірми правоохоронці виявили спеціальні ємності, насос для перекачування нафти та шланги з її залишками. Зразки вилученої нафти вже направили на експертизу.
Встановлено й осіб, які безпосередньо «присмоктувалися» до нафтопроводу та відпомповували «чорне золото». Але давати будь–які пояснення з цього приводу підозрювані відмовилися. Це, звісно, додало роботи слідчим, які розплутують клубочок кримінальної справи, порушеної за статтею, що передбачає до п’яти років позбавлення волі за пошкодження магістральних нафтопроводів. Хоча у випадку доведення факту діяльності організованої злочинної групи і нанесення нею значних збитків державі та ж таки «кримінальна» стаття за цією справою може стати ще «вагомішою».
А от у тому, що така більш ніж «фахова» група діяла на іншій ділянці магістрального нафтопроводу, «прихопивши» територію сусідньої Кіровоградської області, ніхто вже не сумнівається. Адже трохи раніше співробітники служби безпеки Кременчуцького управління Придніпровських магістральних нафтопроводів «засвітили» взагалі унікальну систему перетікання «чорного золота» до загребущих рук і гаманців зловмисників. Ідеться про створення ними високотехнологічного, повністю автоматизованого злочинного «конвеєра» відпомповування нафти з державної труби.
Нічого подібного досвідчені фахівці досі не бачили! Досить сказати, що після суперкваліфікованої врізки нафту відкачували спеціальним насосом, який запускали в дію сконструйованим саме для цього дистанційним пультом управління. Подібне обладнання для своєрідного підпільного міні–підприємства коштує десятки тисяч гривень. Під’їзди до п’ятдесятитонної ємності, з якої викрадену нафту завантажували у бензовози, ретельно охороняли з використанням надсучасних приладів оповіщення.
Однак головною «родзинкою» злочинної схеми усе ж був захований під землею «трубовідвід» завдовжки п’ять кілометрів! Саме така відстань віддаляла «тіньову заправку» автоцистерн від місця врізки. Для того щоб прокласти під землею на пристойній глибині таку довжелезну «присоску», зловмисникам необхідно було організувати масштабні польові маневри потужної техніки. І водночас «узгодити» власні дії з місцевими господарниками, контролюючими, а можливо, й правоохоронними органами.
Бо ж ніхто з них чомусь не помітив, як через поля «тягнули» підпільну трубу й одразу рекультивували, переорювали та навіть засівали (!) їх для повного «замітання» слідів. Зрозуміло, така шкірка була варта вичинки. Хоча б з огляду на те, що виявити сліди зловмисників, які за півдесятка кілометрів від «дірки» у трубі почували себе в цілковитій безпеці, досить тривалий час не вдавалося навіть за допомогою найсучаснішої апаратури. Тож діяли вони, за оцінками експертів, близько півтора року. Відомча охорона державної труби вже передала напрацьовані нею матеріали правоохоронцям. Саме їм тепер належить не тільки знайти зловмисників, а й дослідити першовитоки появи згаданого технічного «феномену».
Після рясного дощу і без того сильний паводок геть затопив низинну частину селища Васищеве, що у передмісті Харкова. >>
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>