Апатію народних депутатів, які п’ятничного вечора відмовилися тиснути кнопки «за» бюджет Тимошенко, експерти пояснюють тим, що ухвалення змін нині не вигідне жодній політичній силі. «Уряд тепер може заявляти: «Ми хотіли, але нам не дозволили», — пояснює «УМ» директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. — Президентська команда, яка у своєму варіанті, втім, не запропонувала нічого надто революційного, теж може казати, що їй заважають. А опозиція має усі підстави стверджувати — бюджет поганий, значить, добре, що за нього не проголосували».
Від такої ситуації постраждає інвестиційна ситуація в державі. Чиновники зможуть використати її у своїх цілях і пояснити провал підготовки до Євро–2012. На фінансування соціальних ініціатив неприйняття бюджету не вплине. По–перше, ці видатки можна фінасувати, так би мовити, авансом, або тільки розпочинати процес виділення коштів. Скажімо, так, як було із вкладниками «Ощадбанку», коли виплати розпочали, а потім заморозили до з’ясування джерела фінансування. Кабмін легко піде на такий крок, оскільки малоймовірно, що якась із політичних сил відважиться звинувачувати уряд у тому, що він надто активно фінансує соціальні програми.
Що стосується вкладників «Ощадбанку», то 7 млрд. грн., які уряд «забив» на фінансування виплат, передбачено в нині діючому варіанті бюджету. Якщо би цю цифру навіть законодавчо розширили до необхідних 20 млрд., фактично вона залишалася б на папері. Оскільки джерело надходжень — приватизація, а процес роздержавлення нині практично паралізований.
Розв’язує руки уряду й той факт, що свої зобов’язання «тимошенківці» брали в номінальному, а не в реальному вираженні. Тобто пообіцяли дати по тисячі гривень — і дадуть. А коли це станеться — на початку року чи наприкінці — ніхто наперед не обумовлював. І скільки реально коштуватиме ця тисяча, також до уваги не братимуть.
Восени бюджетний процес піде легше. Насамперед тому, що більш–менш з’ясованою буде ситуація з макроекономічними показниками. Це значить, що не буде гострої дискусії між урядом, НБУ та секретаріатом на тему, «якою буде інфляція». По–друге, з вересня планується перехід на єдину тарифну сітку, а цей момент також треба враховувати в бюджеті.