Прем’єр–міністр Юлія Ти­мошенко вчора з’їздила до Поль­щі. По роботі: зустрітися зі своїм польським колегою Дональдом Туском, маршалком Сейму Броніславом Коморовським та президентом Польщі Лехом Качинським. Також у рамках одноденної робочої поїздки українська Прем’єрка взяла участь у першому засіданні Міжурядового україно–польського комітету з питань підготовки і проведення Євро–2012.

У суботу в Палаці «Україна» відбувся з’їзд партії «Єдиний центр». У промовах «єдиноцентристи» наголошували, що підставлятимуть Президентові плече оперативно і самовіддано, як ніхто інший. Тим самим відсовуючи з п’єдесталу «справжньої пропрезидентської сили» «Нашу Україну». Остання відрізнялася від «ЄЦ» талантом до несподіванок. Інтрига з присмаком скандалу раз по раз супроводжувала з’їзди «нашоукраїнців» — принаймні нудно було не завжди. Натомість «Єдиний центр» вразив іншим — тією частиною, яка стосувалася помпезності зібрання. Хор імені Верьовки заспівав «Боже великий, єдиний...», а керівництво «ЄЦ» — осанну Анатолію Авдієвському (керівникові хористів) — за вступ до «Єдиного центру». «Піккардійська терція» виконала «Ще не вмерла Україна». Відтак промовці почали щедро мусолити і Господа Бога, і апостолів Петра та Павла, чиє свято припало на 12 липня («Це знак!»), і, звичайно ж, Тараса Григоровича. Така собі українська варіація на тему КПРС. Тепер «Єдиний центр» може вважатися розбудованим і готуватися до парламентських виборів. Щоправда, Віктор Балога свою партію так і не очолив...

Люди часто нарікають, що їхні можливості не збігаються з бажаннями. Цього разу вийшло так, що можливості в нас ніби були — понадпланові надходження в бюджет. Але бажання політиків були настільки заплутаними, що у п’ятницю — останній сесійний день перед канікулами — Верховній Раді не вдалося прийняти ані урядовий, ані президентський проект змін. Тож Україна житиме за старими приписами бюджету щонайменше до осені.

Апатію народних депутатів, які п’ятничного вечора відмовилися тиснути кнопки «за» бюджет Тимошенко, експерти пояснюють тим, що ухвалення змін нині не вигідне жодній політичній силі. «Уряд тепер може заявляти: «Ми хотіли, але нам не дозволили», — пояснює «УМ» директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. — Президентська команда, яка у своєму варіанті, втім, не запропонувала нічого надто революційного, теж може казати, що їй заважають. А опозиція має усі підстави стверджувати — бюджет поганий, значить, добре, що за нього не проголосували».