Знову про земельне питання

12.07.2008

Не дивно, що конфлікти навколо землі, сотка якої в деяких районах Київської області коштує, як однокімнатна квартира в столиці, виникають то тут, то там і тривають роками. Сторони, що воюють за земельні наділи, зі стосами документів, з армією адвокатів, часто перетягуючи на свій бік місцеве населення, доводять один одному свою правоту. А днями стався взагалі безпрецедентний випадок.

Сільськогосподарське ТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» відмовилося на користь держави від земельної ділянки площею 13,9 га, на якій стоїть національна пам’ятка археології Змієві Вали, розташована в Києво–Святошинському районі Київської області. Про це повідомив на прес–конференції представник агрокомбінату «Хотівський» Сергій Печенюк.

Цей жест доброї волі став відповіддю на звинувачення керівництва Києво–Святошинського району на адресу агрокомбінату про незаконну приватизацію 100 га землі в межах сіл Лісники, Ходосівка і Хотів, включаючи національну пам’ятку археології Змієві Вали. Цю пам’ятку внесено до Реєстру нерухомих пам’яток України постановою Кабінету Міністрів №1761 від 27 грудня 2001 року як городище ранньої залізної доби. Закон чітко вказує, що як пам’ятка археології вона не підлягає приватизації і закріплена за державною власністю. Проте, як з’ясувалося, «рання залізна доба» в нашій країні продовжується. Як Змієві Вали опинилися у власності агрокомбінату? За словами Сергія Печенюка, частина цієї пам’ятки археології розташована на земельній ділянці, яка разом із іншими землями загальною площею 1637,5 га (у межах сіл Лісники, Хотів і Ходосівка), ще в 1999 році були передані агрокомбінату з державної в колективну власність. Потім ці землі, внаслідок реорганізації КСП «Хотівський» у СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський», в 2000 році перейшли до останнього як правонаступнику.

Юрист підприємства Олена Коваль відзначила, що підставою для видачі держактів на право власності на землю СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» є не вирішення Франківського суду Львова, як наголошувало керівництво Києво–Святошинського району, а рішення членів КСП про реорганізацію КСП «Хотівський» у ТОВ, унаслідок чого до останнього перейшли всі права, у тому числі й на землю. Вказане рішення суду лише підтверджує факт законності реорганізації.

Крім того, вона повідомила, що держакт на право колективної власності підписує керівник Управління земельних ресурсів, а підпис глави райдержадміністрації або сільради необхідний лише при оформленні права власності на землі державної або комунальної власності.

На зустріч із журналістами, де проводило свою конференцію СТОВ «АК Хотівський», були запрошені відомі експерти: юрист проекту розвитку овочівництва в південному регіоні України Міжнародної фінансової компанії, автор багатьох публікацій із земельних питань, зокрема, щодо реформування КСП Олена Меркулова і визнаний експерт у сфері земельного права, автор багатьох (більше 150) публікацій у спеціалізованих виданнях «Бізнес», «Бухгалтерія», «Юридична практика» тощо, співавтор декількох книг із земельного права «Приватизація землі і реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств», «Посібник для власника земельних часток і майнових паїв» та інших, керівник юридичного відділу компанії «Вега консалтинг» адвокат Віктор Кобилянський.

Незалежні експерти підтвердили правомірність переоформлення земель колишнього КСП, що залишилися після розпаювання на правонаслідувача. Зокрема Олена Меркулова вказала на таке: «Не можна порушувати права сільськогосподарських підприємств. Право колективної власності не припинилося, тобто це право трансформувалося в право приватної власності. І потрібно захищати права сільгосппідприємств». Віктор Кобилянський: «...Не зрозуміло, чому органи місцевого самоврядування, райдержадміністрація вважають ці землі своїми і хочуть ними розпоряджатися». Щодо пам’ятки архітектури він відзначив: «Крім того, що стосується оформлення права власності на цю земельну ділянку, — це не забороняється ні Земельним кодексом, ні іншими законодавчими актами оформляти право власності на землю з пам’ятками культурної спадщини».

Печенюк, у свою чергу, повідомив, що, окрім земель, що перебувають у власності, в 1999 році СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» отримав 1106,9 га в постійне користування, з яких, як з’ясувалося під час інвентаризації, на сьогодні в користуванні підприємства залишилося... 549 га земель і ними мають право розпоряджатися сільради або райадміністрація при узгодженні з землекористувачем. До того ж «з боку підприємства жодних дій, направлених на посягання на землі державної власності або власності членів КСП, не було».

«Чому їх стало на 550 га менше? Це питання слід адресувати вказаним сільрадам і районній адміністрації, до повноваження яких входить розпорядження вказаними землями», — сказав представник агрокомбінату. На думку Сергія Печенюка, причиною такого стану речей є те, що держакти на КСП «Хотівський» було видано в 1999 році, коли не було електронної бази даних і кадастру земель, інформацією про землі володіли сільради й органи виконавчої влади. «Таким чином після роздачі земель запасу, скориставшись відсутністю інформації в базі земельних даних, наданих КСП, вказані органи на свій розсуд почали роздавати землі КСП», — додав він.

Печенюк запевнив, що підприємство «Хотівський» жодного квадратного метра з земель державної власності або земель запасу сільрад не приватизувало і не переоформляло.