Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Володимир Гарбуз на тлi власних робiт. (Фото Андрiя КРИМСЬКОГО.)
«Твір мистецтва — це жива істота. Я весь — у своїх творах. Сьогодні мої твори — на цих стінах, це таке коло — я вас усіх обнімаю, притискаю і люблю», — сказав на відкритті своєї персональної виставки художник Володимир Гарбуз. Експозиція у Національному музеї літератури України має назву «Книга:літопис історії і сучасність», але презентовані ілюстрації до книг цілком відповідають і статусу самостійного полотна: в контексті художньої виставки вони виглядають так само цілісно, як і в літературному контексті.
Показова риса художника Гарбуза — він ілюструє лише першокласну, глибоку літературу, складну поезію, образи якої є універсальними для всіх часів та ідейних пріоритетів.
Серед книг, проілюстрованих Володимиром Гарбузом, — «Виклади давньослов'янських легенд, або Міфологія» Головацького, «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях» Булашевича, «Народні повір'я» Дмитренка, «Три сестри» Стороженка, збірник українських народних казок «Чортів млин» та багато інших. Ілюстрації здебільшого чорно-білі й ... спіралеподібні, незважаючи на свою абсолютну «площинність». Вихопиш оком якусь деталь чи навіть штрих на картині — і починаєш розплутувати складну матафору, дивуючись, як художнику вдається, успішно сперечаючись з канонами образотворчого мистецтва, поєднувати традицію і модерн, символізм і філософію, міф і знаковість.
Художник неодноразово говорив, що шевченківська тема є справою всього його життя. Презентована Музеєм літератури виставка не дозволяє засумніватися в цьому ні на йоту. Шевченкіана Володимира Гарбуза — це ілюстрації до «Кобзаря», «Давидових псалмів», поем «Єретик», «Марія», «Сон»... Лаконічні й багатозначні водночас — власне, як і сама поезія Кобзаря, феномен якої мав і має величезний вплив на розвиток усієї української культури.
Живописні і графічні роботи митця є в експозиціях багатьох українських і зарубіжних музеїв (Австралії, Канади, Польщі, Словаччини), а також у приватних збірках. Попереду — нові картини і нові шанувальники. Художник, який відчуває і космос, і Землю, буде цікавим завжди.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>