Фірма «Інтерлекс» привезла у Київ проект Російського фонду ім. К. С. Станіславського — несподівану і оригінальну інтерпретацію останньої п'єси Чехова, створену режисером зі світовим ім'ям Еймунтасом Някрошюсом у співпраці з відомими московськими акторами.

Нинішнього суботнього вечора журі Берлінського кінофестивалю вручить свої призи. Від преси поки що найвищі бали отримали фільми «Перед заходом сонця» американського режисера Ріхарда Лінклейтера (двоє, він і вона, зустрічаються через 10 років і безперервно говорять півтори екранних години, чисте кіноспостереження) та «Монстр» Петті Дженкінс, про яку я вже писав(захоплення не викликав). Поки що загальне враження таке: світ кіно аж ніяк не вражає відкриттями у кіномові. Американський кінематограф щосили продукує фільми, де соціальна реальність заводиться у певні жанрові та стильові форми, аби то мало товарний вигляд. Кінематографісти інших країн (таке враження від фестивальної програми) здебільшого орієнтовані на вивчення соціального життя як такого, з усіма його болячками. А болячок багато.

«Твір мистецтва — це жива істота. Я весь — у своїх творах. Сьогодні мої твори — на цих стінах, це таке коло — я вас усіх обнімаю, притискаю і люблю», — сказав на відкритті своєї персональної виставки художник Володимир Гарбуз. Експозиція у Національному музеї літератури України має назву «Книга:літопис історії і сучасність», але презентовані ілюстрації до книг цілком відповідають і статусу самостійного полотна: в контексті художньої виставки вони виглядають так само цілісно, як і в літературному контексті.