Стрітення — це зустріч. Щороку 15 лютого, обмірковуючи подію, що сталася понад 2 тисячі років тому в Єрусалимському храмі, християни працею душі з багатьох розмаїтих образів зустрічей (нового зі старим, мрії і мрійника, очікуючого виконання обіцянки і її втілення) укладають одну велебарвну Зустріч: людини і Всевишнього.
На 40-й день після Різдва Марія з Йосифом, вірні традиціям батьків, принесли Ісуса до Єрусалимського храму для здійснення обряду: Закон Мойсея зобов'язував посвячувати Богові кожного первістка, відкупляючи його жертвопринесенням голубів або горлиць. При храмі жив старець Симеон — «чоловік праведний та побожний», сповнений довіри до Господа. Йому Духом Святим було обіцяно, що не помре, поки не побачить Спасителя. Так і сталося. Зустрівши Марію з Дитям, старець узяв Немовля на руки і втішено промовив: «Нині, Владико, відпускаєш слугу Твого за Твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили спасіння Твоє, що Ти приготував перед усіма народами». Була тоді в храмі й свята пророчиця Анна, яка впізнала у Дитяткові Спасителя і розповідала про Нього всім, хто очікував на Месію. Симеон і Анна пророкували майбутнє Ісуса й тих, хто прийме Його вчення.
Стрітення Господнє — одне з дванадцяти найбільших свят православ'я. Цього дня віруючі йдуть до церкви, яка єднає їх духовно з Єрусалимським храмом, де сталося стрітення праведного Симеона й немовляти. Як пояснюють богослови, Стрітення — це свято зустрічі людини з Богом. «Весь зміст нашого життя полягає в тому, щоб побачити Христа до нашої смерті і так цього прагнути, як прагнув святий праведний Симеон, якому відкрилася таємниця життя і смерті в явленні Богонемовляти», — пише протоієрей Олександр Шаргунов. Багато хто з нас чекає, що його зустріч з Богом відбудеться тут, на землі — перед тією зустріччю, що є останньою і вічною. Адже може статися, що людина так і не відчує втіхи стрітення і ще за фізичного життя порине в смертельну байдужість, не живлячи свою душу. А свічка, яку ми запалюємо на свято Стрітення у храмі, символізує духовне світло, що явилося у світ разом зі Спасителем і освітлює дорогу до головної Зустрічі християн.