Боротися з опозиційними, та що там — об'єктивними мас-медіа треба послідовно й цілеспрямовано, інакше вони, підлі, обов'язково напишуть, скажуть або покажуть про владу якусь гидоту. Почати можна з друкованих видань, от хоча б із тих же «Сільських вістей», далі взятися за радіо — для початку перекрити трансляційний кисень «Свободі», а далі вже й до телебачення добратися. Стоп. А хіба у нас є опозиційне телебачення? Ну як же без нього, наприклад, 5-й канал — чим не опозиція? Ющенка показують, із Тимошенко розмовляють, резолюції ПАРЄ зачитують. І як тільки таке неподобство допустили до ефіру?
Словом, пора прикрити цю «5-ту контору». Але наша демократична влада нізащо не підняла б руку на ЗМІ, та ще й «не свій». І хоч позавчора Віктор Ющенко заявив про те, що у 5-го каналу хочуть відібрати ліцензію, з явним натяком на бажання влади затулити рота чи не єдиному більш-менш об’єктивному каналу, насправді будь-які політичні мотиви тут ні до чого. Просто за право вести трансляцію на 48-й київській частоті з 5-м каналом змагається відома ще з часів становлення телебачення незалежної України студія «ТБ-Табачук». Звісно, абсолютно приватно й без будь-яких вказівок з боку влади. Директор ТОВ «ТБ-Табачук» Вадим Табачук. Пан Вадим повідомив, що позов до Нацради з питань телебачення та радіомовлення за право віщати на цій частоті у Господарський суд ініційований ним персонально, більше того, поданий ще минулого року, тому заяви лідера «Нашої України» про спроби закрити опозиційний (що з огляду на ситуацію в українському «ящику» означає просто об'єктивний) телеканал з боку влади «не відповідають дійсності».
Щодо подробиць судової тяганини, то, за словами Табачука, він намагається довести в суді, що ліцензія на мовлення 5-му каналу (тоді — «Експрес-інформ») була надана Нацрадою з порушенням чинного законодавства, поза конкурсом, тоді як, згідно із законодавством, право на користування теле- та радіочастотами надається тільки в межах конкурсу. «Я 12 років працюю на телебаченні, і це перший раз, коли Нацрада видала ліцензію таким чином. При цьому вони просто закрили конкурс, згідно з результатами якого цю частоту мав отримати наш канал. Я вважаю це образою не лише для каналу, а й для себе персонально», — підкреслив Вадим Табачук.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
