Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Після 25–річної прем’єри «Фіалка Монмартру» знову на сцені Театру оперети.
Для театрів оперети «Фіалка Монмартру» Імре Кальмана — це як захоплююча книга, яку можна «перечитувати» знову і знову, смакувати кожну репліку, мугикаючи собі під ніс «Карамболіну, Карамболету...». Втім, незважаючи на популярність твору, на сцені Київської оперети славнозвісний хіт із «Фіалки Монмартру» не звучав близько чверті століття. А тому прем’єру цієї оперети Кальмана, якій театр відвів роль останнього акорду сезону 2007—2008, можна справедливо назвати довгоочікуваною.
Відомо, що в основу сюжету «Фіалки...» лягли журналістські замальовки французького письменника Анрі Мюрже, які він скомпонував у книзі «Сцени з життя богеми». Режисер–постановник вистави в Київській опереті, лауреат Шевченківської премії, з.а. України Сергій Сміян, зізнався, що дозволив собі внести досить суттєві корективи в лібрето. «Ми хотіли посперечатися з долею «Фіалки Монмартру», — розповідає Сергій Костянтинович. — Нам видалося, що сьогодні цій опереті необхідно додати елемент шоу, якого не вистачало попереднім постановкам. Дія відбувалася в мансарді, під дахом, а це не дозволяло зробити постановку видовищною, якою мусить бути оперета. Це молодіжний спектакль, в якому присутні дружба, вірність, кохання». Події вистави у Київській опереті перенесено на Монмартр — вулицю паризької богеми, талантів і шанувальників. У центрі сюжету — стосунки Марселя, Анрі та Рауля. Вони — поет, художник і музикант — працюють над постановкою нової оперети «Карамболіна»...
Художник–постановник вистави — Наталя Кучеря, яка нещодавно мала ще одну прем’єру — у Національній опері вона оформила «Бал–маскарад». Диригент–постановник — Оксана Мадараш, балетмейстер–постановник — н. а. України Олександр Сегаль. Головні ролі виконують у «Фіалці Монмартру» Ірина Беспалова–Примак, Роман Мороз, Арсентій Примак, Володимир Одринський, Валентина Донченко–Бутковська.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>