ЦЕРН у кіно та на сторінках бестселерів

08.07.2008
ЦЕРН у кіно та на сторінках бестселерів

1998 року британський режисер Девід Тейлор зняв документальний телесеріал під назвою «Повний космос» (Тhe Complete Cosmos) — про ЦЕРН та подорож крізь дива Всесвіту. 2001 року інший британський режисер — Кен Макмуллен, особистим захопленням якого є квантова фізика, зняв дуже незвичний фільм «Світло світів» (Lumin de Lumine), в якому в поетичному стилі і з захопленням закоханого виклав у... художній формі квантову теорію, природу світла та зіткнення елементарних частинок. Цей дивний фільм, який також є роздумами про самотність, у прокат не потрапив, бо не мав шансів на комерційний успіх. Зйомки фільму відбувалися в ЦЕРН. Минулого року Кен Макмуллен зняв ще один поетизований фільм про фізику частинок «Стріли часу» (Arrows of Time), але цього разу зйомки відбувалися на лінійному прискорювачі частинок Стенфордського університету (США). Фільм мав прем’єру на кінофестивалі в Сан–Франциско.

Наразі найбільший комерційний успіх з усіх кіно– та літературних творів, присвячених ЦЕРНу, випав на долю виданого 2000 року роману американського письменника Дена Брауна «Янголи і демони». Роман поєднує в собі жанри інтелектуального детектива та технотрилера. За сюжетом, в ЦЕРНі була виготовлена певна кількість антиматерії. Потужне таємне підпільне антирелігійне товариство Ілюмінатів задумало викрасти одну з магнітних пасток, в яких утримується антиматерія, і з її допомогою висадити в повітря Ватикан. Розв’язка роману є великим сюрпризом для читача. Сектантам протистоїть головний герой, професор Гарвардського університету з символістики Роберт Ленгдон, та його вродлива партнерка — вчений–фізик з Італії Вітторія Ветра, батько якої, також блискучий вчений–фізик, загинув за таємничих обставин. Убивці залишили на його грудях дивний символ. Пошуки розгадки цього символу та вбивства також приводять пару до ЦЕРНу.

Роман «Янголи і демони» користувався великим успіхом, тому Ден Браун «переселив» його головного героя Роберта Ленгдона до свого наступного роману «Код да Вінчі». Шалений успіх підштовхнув Брауна та Голлівуд до екранізації пріквелу, тобто попереднього роману «Янголи і демони». Зйомки розпочалися в лютому, а світову прем’єру заплановано на 15 травня 2009 року. У ролі професора Ленгдона виступає 51–річна голлівудська суперзірка Том Хенкс, а його вродливу асистентку Вітторію зіграє молода, але вже популярна акторка Наомі Уоттс. У ці дні, тобто в червні та липні, зйомки мали відбуватися в найкрасивіших церквах Рима, але Католицька церква була настільки обурена за блюзнірський характер «Коду да Вінчі», що Римська єпархія не дозволила Дену Брауну та режисеру Рону Ховарду і ногою ступати в римські церкви, повідомила агенція «Асошиейтед Прес».

Натомість речник ЦЕРНу, британський вчений Джеймс Гілліз повідомив кореспонденту «УМ», що творцям фільму дозволено знімати відповідні сцени в лабораторіях і виробничих площах центру. Він навіть задоволений цим, оскільки співробітники ЦЕРНу консультуватимуть кіношників і можна буде хоч частково виправити ті нісенітниці, які Ден Браун наплів у книзі.

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • НаЗУБок

    Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. >>