Чоловік–вогонь і жінка–вода

Мовознавці виводять назву цього стародавнього свята від санскритського «куп» — блищати, переливатися, що вказує на зв’язок із сонцем. У радянські часи свято стали вважати «плодом забобонів» і «пережитком минувшин». Його все ще святкували переважно по селах, утім за дивовижними, створеними в клубах, сценаріями. Пам’ятаю найперше Купала, на яке я потрапила восьмирічною дитиною, гостюючи в бабусі на Полтавщині. Святкували його всім селом, хлопці десь добували гумові колеса, складали їх на купу і палили всю ніч, від чого довкола плив страшенний сморід. Дівчата у спідницях із вербових гілок танцювали і співали пісень, а керував святом… Нептун із саморобним тризубом. Поступово в багатьох регіонах свято Купала для молоді, як і будь–яке інше свято, перетворилося на банальну нагоду зібратися за пляшкою і втратило будь–який сакральний зміст. Останнім часом Купала набирає популярності серед «просунутої» молоді, яка цікавиться історією і культурою свого народу. Святкують його з 21 на 22 червня або з 6 на 7 липня — коли кому до вподоби. Обряди однакові — як наприкінці червня, так і на початку липня. Тому охочі посвяткувати в липні можуть використати досвід своїх «попередників».

Найбільшого розголосу набирають святкування у знакових місцях, одним із яких є Хортиця. Святкування на козацькому острові розпочинається з самого ранку. Одні готуються до дійства, інші займають зручні місця на пагорбах та схилах. Серед акторів–аматорів обирають юнака Купалу та дівчину Марену. Хлопець уособлює сонце, а діва — воду. Під час гулянь вони «поберуться». Старовірці, як себе називають учасники дійства, кажуть: сонце, тобто Купало, разом із ним і найдовший день, поступово передаватимуть свою владу прохолодній ночі. І господарюватиме вже Марена. Учасники дійства запевняють: святкування Купала актуальне за будь–яких часів.

Багато молоді святкує Купало в Київському парку Дружби народів, біля Дніпра разом із громадою РУН–віри «Сонячна». «У цей день ми вбираємо вербицю, водимо танки, співаємо пісень — розповідає учасниця дійства Інна Білик. — Також для хлопців проводимо спеціальні випробування на силу, спритність — своєрідні «чоловічі ініціації». За переказами, в давнину хлопців, що досягли певного віку, посвячували в чоловіки, з того часу вони могли ходити у військові походи і ставали повноцінними членами громади. Наші предки знали, що Купальська ніч має велику силу, а зібрані в цю ніч трави мають надзвичайні лікувальні властивості. А ще Купало — це свято кохання, день шлюбу вогню і води, землі і неба, чоловіка і жінки.

Амазонки з самобутньої школи жіночого бойового мистецтва Асгарда, що у Львові, вишколюються у суто жіночому колективі, але найвидатніші свята, в тому числі й Купало відзначають разом із хлопцями–козаками. «Чоловікам–воїнам цікавіше спілкуватися з жінками–воїнами. До того ж особливістю нашої організації є те, що, окрім бойового мистецтва, ми вивчаємо історію і культуру, — розповідає амазонка Настя. — Свято припало на час нашого літнього таборування у селі Зіболки. Ми з дівчатами плели віночки, співали обрядові пісні та водили танки, хлопці робили Купало і Марену, запалили, як завжди, велику ватру. Після святкування стрибали через вогонь — це своєрідний обряд очищення».

Наталка ПРИСТУП

ДОВІДКА «УМ»

У Києві з 6 на 7 липня Купало можна відсвяткувати, традиційно, у Музеї народної архітектури та побуту, що в селищі Пирогів. Там надвечір на великій галявині серед автентичних будівель буде встановлено деревце–купайлицю, довкола всі охочі зможуть водити танки, і розпалено вогнище, через яке кожному буде надана можливість перестрибнути. А в парку «Оболонь» над Дніпром (просп. Героїв Сталінграду, 6) також з 6 на 7 липня з 18.30 до 22.00 фестиваль «Червона рута» з гуртом «Дай Боже!» порадує глядачів театралізованим фольклорно–обрядовим дійством — також із танками, іграми, вогнищем і спусканням вогняного колеса з пагорба у воду. У Гідропарку з хором «Гомін», відсвяткувати можна буде з суботи на неділю.