Карадаг із висоти пташиного польоту. (Фото автора.)
Уже за два дні, в переддень Купала, оргкомітет Всеукраїнської акції «Сім природних чудес» України з–поміж сотні номінантів оголосить Топ–21. Станеться це на березі озера Світязь, на Волині. Відтак саме ці фіналісти акції до кінця літа під час інтернет–голосування боротимуться за місце в сімці природних чудес. А напередодні останнім регіоном, що презентував свої чудеса, став Крим. Що цікаво, кримських чудес найбільше — десять об’єктів представила, власне, автономна республіка і ще три — Севастополь як окрема адміністративно–територіальна одиниця держави. Загалом аж тринадцять!
Що й казати, оглянути всі об’єкти Криму наскоком важко, тому організатори акції запропонували познайомитися з основними, які мають реальні шанси проходження до Топ–21. Оскільки для більшості учасників цього прес–туру кримські чудеса не були чимось невідомим, осмислити їхню велич та красу запропонували нестандартно: журналісти отримали унікальну можливість помилуватися Карадагом, Великим каньйоном та Балаклавською бухтою з гелікоптера, пройти закритою для туристів нижньою галереєю Мармурової печери та насолодитися краєвидами мисів Айя та Фіолент, купаючись у відкритому морі.
Зауважу, що черговий раз розписувати принади загальновідомих чудес Криму — справа марна. Більшість із них добре відома любителям як морського, так і гірського відпочинку. Захоплюючі екскурсії до печер Чатир–Дагу, морські прогулянки узбережжям, пішохідні та кінні тури Карадагом, Аю–Дагом чи Великим каньйоном тощо наперебій пропонують на набережних усіх курортних міст півострова. Чимало великих від античних часів до наших днів уже сказали своє слово про природні перлини Криму. Що ще можна додати? Водночас важко передати ейфорію колег — фотокорів та телеоператорів, які затамувавши подих не могли відірвати свої камери від ілюмінаторів «Мі–8», коли він робив кілька кіл над згаслим вулканом «Чорної гори» з її найвищою вершиною та гротом «Золоті ворота».
Досі вражає Балаклавська бухта, хоча вона й перестала бути рибним місцем, таким собі «мішком», куди дельфіни заганяли косяки власної здобичі. Перестала вона бути й секретним місцем дислокації та ремонту підводних човнів. Про епоху «холодної війни» нині нагадує лише Військово–морський музейний комплекс, розташований у надрах гірського масиву — саме там, де розміщувався величезний підземно–морський завод. На зміну численній рибі та підводним човнам Балаклави прийшли яхти. Адже бухта є найкращим місцем для яхтингу на чорноморському узбережжі з огляду на її географічні, природні і навігаційні особливості.
Безперечно, чудеса Криму треба бачити. Що вже казати про підземну природну казку Мармурової печери, відому на весь світ. Перша її зала так і називається — галерея казок. Директор центру спелеотуризму «Онікс–Тур» Олександр Козлов розповів, що більшість назв вражаючих сталактитів, сталагмітів та сталагнатів дали діти. «Ми слухаємо дітей, бо вони тут бачать казкових персонажів, замки, звірів, — каже він. — Думку дорослих ігноруємо, бо в них вульгарна фантазія».
Багатьом відомо, що всіх відвідувачів на вході до печери зустрічає злий «Господар» — велетенський сталагміт з нібито вишкіреними зубами. Але мало хто знає, що на новорічні свята співробітники, які чергують тут за вахтовим методом, прикрашають його як ялинку. Адже взимку печера закрита для відвідувачів, дороги на Чатир–Даг немає, глибина снігу — три метри.
Загальновідомі в цій печері тигровий хід, Рожева зала, Зала перебудови чи Перлинні озера. Натомість нам запропонували спелеотур «Нижня галерея», який обладнаний для VIP–персон. На питання «УМ», навіщо було витрачати стільки сил і ресурсів, якщо на цьому унікальному маршруті бувають лише одиниці і чому б не пустити сюди пересічного туриста, пан Козлов відповів: «Прості туристи часто бувають «під градусом», ходи тут вузькі й вони намагаються відламати кароліт на згадку. Ми ж намагаємося зберегти печеру в первісному вигляді, в цьому й унікальність Мармурової. А щодо VIP–персон... Знаєте, буває один зайде, подивиться і залишить спонсорської допомоги стільки, скільки ми й за півроку не заробляємо!».
Для довідки: за сезон печеру відвідує 70—80 тисяч туристів. Як одну з найвідвідуваніших печер Європи, Мармурову ще в 1992 році було прийнято до Міжнародної асоціації обладнаних печер. Організатор акції «Сім природних чудес України» Микола Томенко вважає, що кількість туристів повинна зростати, та й грошей можна заробляти більше. Наприклад, по нижній галереї водити невеличкі групи туристів з середнім достатком.
Що цікаво, з обізнаних джерел в Оргкомітеті акції «УМ» дізналася, що третина експертів уже висунула до Топ–21 іншу печеру — Оптимальну, що на Тернопільщині. Мармурова поки що пасе задніх. Пан Козлов і сам каже, що однією з найкрасивіших печер вважає іншу тернопільську — поки ще не обладнану для відвідування туристами й відому лише спелеологам під умовною назвою «Свиняча» (добиратися до невимовної краси галерей доводиться по шию в багнюці).
Тринадцять природних чудес Криму можна умовно поділити на підгрупи: на гірські чи скелясті, печерні чи морські. Це стосується й усієї України — є унікальні водні об’єкти, а є геологічні. Нардеп Томенко каже, що сотня експертів, які нині визначають, які саме з сотні чудес потраплять до фіналу, схиляються до думки, що варто представити різнопланові природні об’єкти. Тобто до Топ–21 має потрапити і печера, і гора, і річка, і каньйон, і згаслий вулкан тощо. Домінувати не можуть умовно кажучи, кілька мисів чи однотипних скель.
Далебі. Якщо раніше притримувалися думки, що окремий регіон має представити одне диво, то тепер навпаки. «Є області, в яких із природними чудесами не склалося, тож немає сенсу виводити їх далі, знижуючи рівень конкурентності, адже в окремих регіонах є кілька потужних об’єктів загальноукраїнського значення, привабливих і для іноземних туристів, — зазначив Микола Томенко і далі дещо відкрив таємницю купальського фіналу. — Визначаючи Топ–21, ми відійдемо від загальної практики й, окрім Криму, де пройти у фінал мають шанси два–три чуда, буде ще одна чи дві області, від яких пройдуть до фіналу два об’єкти».
Кримська дюжина
Від АРК:
1. Печера «Мармурова» — унікальна за красою зі складною системою залів і галерей (плато гірського масиву Чатир–Даг). За оцінкою відомих спелеологів, вона належить до п’ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети.
2. Учан–Су — найвищий водоспад в Україні, висота — 98 метрів. Перекладається з кримськотатарської, як «падаюча вода».
3. Долина ріки Бодрак — різні за віком брили вапняків, через що тут можливе створення геологічного парку.
4. Булганацьке поле грязьових вулканів, які з різною інтенсивністю вивергають глинисті утворення, розведені водою, — від в’язкої грязі до рідкого розчину глини (Керченський півострів).
5. Гора Опук, Каяшське озеро та скелі Кораблі — комплекс див у межах Опукського заповідника.
6. Печера «Кизил–Коба», або «Червона» — найдовша в Україні і одна з найбільших у Східній Європі карстова порожнина у вапняках (західний схил Довгоруківської яйли).
7. Заповідник «Карадаг» — гірський масив у Кримських горах, згаслий вулкан, який діяв 120—160 млн. років тому (селище Коктебель).
8. Великий каньйон Криму — один із найкрасивіших і найвеличніших у Гірському Криму ландшафтних об’єктів, довжиною три кілометри (південний схід від с.Соколине).
9. Скелі Адалари (Скелі–близнюки) — найвідоміші по всьому ПБК, розташовані в Гурзуфській бухті напроти «Артека».
10. Аю–Даг (Ведмідь–гора)— символ і своєрідний талісман ПБК, ненароджений вулкан.
Від Севастополя:
11. Балаклавська бухта — оточена горами, закрита від вітру і хвиль з усіх напрямків і має обмежений зв’язок із відкритою частиною Чорного моря, є великим центром міжнародного туризму й рекреації.
12. Мис Айя (в перекладі «Святий») — скелястий мис із хаосом здиблених каменів і реліктовим лісом, який через багатство природи і загадки називають «загубленим світом».
13. Мис Фіолент — це вражаючі, дикі, майже стометрової висоти скелі, що нависають над морем, та пляжна смуга, яка, немов мозаїчне панно, засіяна великою самоцвітною галькою, що утворює тут неповторний природний мінералогічний музей.
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
