Кожен наступний дубль кінофестивалю «Відкрита ніч» проходить дедалі організованіше, крутіше і з більшими бонусами для переможців. Окрім традиційного екрана на горі біля замку Річарда, фестиваль уже другий рік поспіль транслював Перший Національний, показували у кінотеатрі «Київ», у кінозалі села Старі Петрівці Вишгородського району, на кіноекрані просто неба в рамках фестивалю «Трипільське коло» у Ржищеві Київської області. Та магічність гори від цього не зменшилася. Звечора, за годину до відкриття, всі місця на Андріївському узвозі були зайняті. У проходах натовп, за загорожею натовп, на деревах замість нічних птахів повсідалися кіномани.
Студенти «переплюнули» професіоналів
Оголошення результатів мало початися під перші промені сонця, але через темпераментність цьогорічного журі між суддями почалися суперечки, які, за словами братів Капранових, мало не доходили до бійки. Поки журі чубилося в галереї «Карась», глядачі на свіжому повітрі після десятої кави розмірковували, кого ж вони так довго вибирають із 27 картин. Ясний перець, що гран–прі дадуть фільму «Закон» Віталія Потруха. До «Відкритої ночі» він встиг побувати на міжнародному фестивалі «Золотий витязь» і отримати «першу» статуетку в номінації «Дебютні і студентські фільми», знімали його на замовлення Міністерства культури і туризму, то про яку конкуренцію тут говорити. Напевне, думалося нам, відомі письменники, кінознавці і журналісти, не можуть вибрати кращого мультика. Бо всі вони такі хороші–прехороші, пахнуть дитинством і пиріжками з молоком, що гріх когось обділити увагою. Однак наші горішні припущення виявилися суцільним пустослів’ям. «Усе було дуже демократично, — каже «УМ» Марія Матіос, — Наталя Лігачова, голова журі, це підтвердить». «Щодо Гран–прі не сперечалися. Одноголосно обрали «Отроцтво». Найбільше сперечалися за кращий ігровий студентський фільм — вибирали між «Троє в кімнаті» та «Як тата і мамо розпрощалися в три раунди». Професійному ігровому фільму приз вирішили не присуджувати. «Закон» отримав нагороду за кращу операторську роботу. Три запропоновані фільми не дотягують до рівня найкращого. Ми вирішили більше призів дати студентським ігровим фільмам. Вибирали справді хороше кіно. На те, кому дістануться гроші для зйомок наступної картини, не зважали», — ділиться з «УМ» Наталя Лігачова, керівник інтернет–проекту «Телекритика» і голова журі «Відкритої ночі. Дубль 12».
Кому й за що
Гран–прі «Відкритої ночі» цілком заслужено виборов студентський ігровий фільм «Отроцтво» Дмитра Сухолиткого–Собчука (майстерня Михайла Іллєнка). «Чотири роки тому я вперше потрапив на «Відкриту ніч», три роки тому вирішив вступати на режисера, але тільки в майстерню Михайла Іллєнка, — каже Дмитро. — А зараз я взяв участь у фестивалі і виграв Гран–прі. Для мене це дуже знаково, що стільки людей подивилися мій фільм і компетентне журі його оцінило». В «Отроцтві» змальована до болю знайома картина для кожного, хто, закінчивши сільську школу, їде вчитися у місто. Мама на колінах і зі сльозами на очах молиться перед іконою Божої матері за благополуччя своєї дитини. Батько, стримуючи емоції, відводить сина з прикарпатського села на залізничну станцію в райцентр, крадькома кладе в гаманець майбутнього студента свої останні заощадження, пропонує висякати носа у свою хусточку, але забирає її назад. У сентиментально–родинній картині не обходиться без першого кохання. Це білявка з косою до пояса, яка приходить на ту ж зупинку з незграбно запакованою валізою і по її рухах ми розуміємо, що за юнаком у цю мить вона піде хоч на край землі. Ще півподиху і вони поцілуються на прощання, а може, й уперше в житті, він дарує їй на згадку дерев’яний браслет, сідає в потяг і махає рукою. Батько думає, що цей жест адресований йому, але глядач розуміє, що він у цьому прощанні лише декорація.
Фільм «Закон», який вразив усіх нетиповим для «Відкритої ночі» історичним сюжетом, отримав приз за кращу операторську роботу Володимира Галицького, який є викладачем у Міжнародному університеті кіно і телебачення. «Закон» ще розділив спеціальний приз від журі з фільмом «Одне бажання або Різдвяна казка» Олександра Бикова. «Я знімаю найдешевше кіно в університеті. Для «Одного бажання» купив тільки каву, печиво і цигарки. Все решту зробив завдяки своїм знайомим за дві ночі. Знімав про людей, які проходять повз свої нереалізовані бажання. Своє завдяки друзям і «Відкритій ночі» реалізував», — каже Олександр Биков. Фільм про те, як на Новий рік до хлопця приходить сексуальна Снігуронька. Хлопчина розгублюється перед її звабливістю і не встигає загадати жодного бажання.
Три хлопавки в подарунок Іллєнку
Михайло Іллєнко, засновник «Відкритої ночі», почав святкувати свій день народження 29 червня на горі біля замку Річарда, коли сонце натякало на схід, фільми на екрані зблідли від ранкового світла, а його учні виборювали призи як режисери. Кращого подарунка, аніж три хлопавки кінофестивалю, які вручили його студентам, годі було очікувати. Михайло Герасимович відшліфував Дмитра Сухолиткого–Собчука до Гран–прі, а Максима Буйніцкі з його «Як тата і мамо розпрощалися в три раунди» — до призів за кращий ігровий студентський фільм і кращу режисуру.
Приз глядацьких симпатій і за кращу студентську операторську роботу присуджено фільму «Троє в кімнаті» режисера Анатолія Тітова. Щодо нагороди оператора Артема Рижикова у журі спочатку були деякі сумніви. Але, коли виявилося, що хлопець був оператором на картинах «Троє в кімнаті» і «Як тата і мамо розпрощалися в три раунди», вагання розвіялися. Аналій Тітов взяв глядача комедією ситуацій. Майже третя ночі, хлопець після перегляду дурнуватих телепередач дає хропу. У той час у його квартиру через вікно пролазить троє замаскованих осіб і починають гармидер в іншій кімнаті. Головний герой прокидається від їхнього шуму і вирішує праскою розправитися зі злодіями. Одного з них лупить по голові, від чого нічний гість непритомніє, тоді вмикає світло. А це виявляється були не злодії, а друзі, які прийшли привітати його з днем народження і прикрасити квартиру до святкування.
Приз за кращий неігровий фільм отримала стрічка Сергія Веклича «Гастролі». «Прототипом героїні була приятелька моєї мами Антоніна, яка намагалася вступити в Київське естрадно–циркове училище, зустрічалася з Адою Роговцевою, а зараз живе в селі, рубає дрова, продає в електричках шкарпетки і цукерки «Зайці–мазайці», а вечорами читає Шекспіра», — каже про свій документальний фільм Сергій Веклич.
Кращим фільмом Кампусу талантів визнано «Смугастий крокодил» Ольги Семак. Вона студентка живописного факультету. До цього ніколи не займалася анімацією. Каже, що якось побачила купу кавунів і подумала, а що б було, якби звідти виліз крокодил. «Подала сценарій у студію «Червоний собака», де за місяць треба було зняти мультик. Там пояснювали, що таке анімація, якою вона буває, як її треба знімати, давали практичні поради. У «Смугастому крокодилі» я ліпила з пластиліну, а тепер спробую малювати балончиками на склі. Дивилася на свою роботу під час фестивалю і розуміла, що глядач не зрозуміє сюжету через лінію для інтерактивного голосування внизу екрана. Вона заховала моїх крокодильчиків, які в кінці повилуплювалися з решти кавунів», — каже Оля Семак.
Лауреати кінофестивалю «Відкрита ніч. Дубль 12»
Гран–прі — студентський ігровий фільм «Отроцтво», реж. Дмитро Сухолиткий–Собчук
Приз за кращий неігровий студентський фільм — «Гастролі», реж. Сергій Веклич
Приз за кращий ігровий студентський фільм — «Як тата і мамо розпрощалися у три раунди», реж. Максим Буйніцкі, «Вирвані листки», реж. Мар’ян Бушан
Диплом ігровому студентському фільму — «Клятва», реж. Марина Врода
Приз за кращу професійну операторську роботу — Володимир Галицький, фільм «Закон»
Приз за кращу студентську операторську роботу — Артем Рижиков, фільм «Троє в кімнаті»
Приз за кращу режисуру — «Страта», реж. Андрій Марченко та «Як тата і мамо розпрощалися у три раунди»,
реж. Максим Буйніцкі
Приз фільмам Кампусу талантів «МініАніма» — «Маланка», реж. Сергій Мельниченко, «Смугастий крокодил»,
реж. Ольга Семак, «Мрії», реж. Ольга Юрасова
Приз оргкомітету — «Сумна пригода», реж. Слава Феофілактова
Приз за краще акторське виконання — Ілля Маловічко, фільм «Вирвані листки»
Спеціальний приз — фільмам «Закон», реж. Віталій Потрух та «Одне бажання, або Різдвяна казка», реж. Олександр Биков.