Чверть століття тому видатний англійський форвард Гарі Лінекер промовив фразу, яка стала афоризмом: «У футбол грають 22 чоловіки, а перемагають завжди німці». Думку Лінекера перед нинішнім чемпіонатом Європи цілком поділяли букмекери, які відводили збірній Німеччини роль фаворита. Попри наявність на Євро–2008 яскравих команд Голландії, Іспанії й Португалії, організованих і моторних збірних Росії й Хорватії, позиції «бундестіму» лишалися непохитними. Колектив Йоахіма Льова, наче танк, доповз до вирішального матчу на стійкості свого характеру. І лише в фіналі мала з’ясуватися істина, що ж переможе — прагматизм і розсудливість німців чи емоційність і майстерність іспанців.
На відміну від попереднього чемпіонату світу, коли головний трофей дістався законодавцям захисного футболу — італійцям, цього разу тріумфувала команда, що надає перевагу атакувальній грі. Після недільного двобою німців та іспанців у Відні іспанська преса висловилася не надто скромно, зате, як завжди, захоплено й емоційно: «В особі нашої збірної переміг Його Високість Футбол». Закономірність виграшу піренейців визнали й переможені, їхні журналісти й уболівальники.
Двічі в одну вирву
Щоб дістатися фіналу, «Червоній фурії» слід було обіграти за крок до вирішального матчу головну сенсацію турніру — збірну Росії. Команда Хіддінка, продемонструвавши феєричну гру в чвертьфіналі з голландцями, сподівалася на продовження тріумфального поступу й у матчі з іспанцями. Однак підопічні Луїса Арагонеса — як його називають, «мудреця з Орталеси», — мали свій рецепт перемоги над росіянами.
«Ця команда знала, як нейтралізувати наші сильні сторони», — сказав після матчу голландський наставник росіян Гус Хіддінк. Надійна гра в обороні Серхіо Рамоса, який, наче шлагбаум, зупиняв стрімкі проходи Юрія Жиркова, а також Карлеса Пуйоля, котрий зв’язав по руках і ногах Андрія Аршавіна, допомогла Ікеру Касільясу зберегти свої ворота «сухими». Поява на полі півзахисника лондонського «Арсеналу» Франческа Фабрегаса була вимушеною — він замінив травмованого головного бомбардира чемпіонату Давіда Вілью, однак саме Сеск додав гостроти та творчості атакам іспанців. «Ми не змогли протриматися на одному рівні з суперником та надійно зіграти в захисті. Одну годину можна вистояти, але дуже тяжко витримати довше в поєдинку з командою, яка грає у футбол в один дотик», — констатував Хіддінк.
Якщо в першій половині півфінальної зустрічі «триколірним» вдавалось стримувати натиск піренейців, то в другому таймі їхній захист почав тріщати по швах. Невдовзі по перерві Іньєста віддав точний пас в центр штрафного майданчика на Хаві, який залишився неприкритим перед воротами Ігоря Акінфєєва й в один дотик, по–хокейному, переправив м’яча поміж ногами голкіпера. «Ми поговорили в перерві й вирішили, що необхідно підвищити темп, оскільки гол серйозно б ускладнив життя нашому супротивнику, саме так і відбулося», — ділився своїми враженнями після матчу сивочолий Арагонес.
Надалі російська збірна виглядала повністю декласованою, а суперник завдяки точним ударам Даніеля Гюїси та Давіда Сильви довів рахунок до розгромного. У обох випадках партнерам асистував Фабрегас. Таким чином, піренейці розтрощили росіян двічі за турнір.
«Ми показали фантастичний футбол й заслужили стати чемпіонами, однак це треба підтвердити у фіналі з Німеччиною», — резюмував 69–річний тренер збірної Іспанії.
Спростування аксіоми Лінекера
Звісно, нині легко говорити про логічність успіху іспанців, але спорт якраз і люблять за те, що він постійно приносить сюрпризи. Підсумок півфіналу був логічним, а ось у вирішальному поєдинку все могло скластися й по–іншому. Але зрештою переміг видовищний футбол.
Німців надихав вихід у стартовому складі капітана — Міхаеля Баллака, який залікував ушкодження. Проте його присутність на полі не надто допомагала партнерам, бо півзахисник «Челсі» нині перебуває не в найкращій формі. Іспанцям же бракувало травмованого Вільї, тому на вістрі атаки одиноким вовком метався нападник «Ліверпуля» Фернандо Торрес. Як виявилося, для перемоги команді Арагонеса вистачило й цього.
«Бундестім» почав матч активніше, на перших хвилинах, Клозе ледь не вискочив на побачення з Касільясом, однак невдало обробив м’яч. Та згодом потужний півзахист іспанців узяв контроль над центром поля, що дозволило піренейцям відсунути гру від своїх володінь. У «попереджувальній» атаці Торрес, перегравши в повітряній дуелі Мертезакера, пробив головою в штангу. А незабаром колишній «матрацник» із Мадрида продемонстрував, за що його називають одним із кращих форвардів світу. Півзахисник «Барселони» Хаві видав чудовий пас урозріз, Фернандо спритно обскакав невеличкого Лама, трохи притримавши захисника за руку, випередив Леманна й відправив снаряд у сітку над воротарем.
До речі, голкіпер «Штутгарта» Єнс Леманн у віці 38 років 232 днів став найстаршим учасником фінальних матчів континентальних першостей. Але цей факт не надто підсолодив гірку пігулку...
Після пропущеного м’яча команда Йоахіма Льова на певний час перехопила ініціативу, але до справжньої небезпеки біля володінь Касільяса справа не доходила. Це красномовно підтверджує статистика, згідно з якою німці лише тричі пробили в бік воріт суперника, тоді як іспанці — 12. Витримавши не надто потужний натиск, підопічні Арагонеса й собі провели кілька небезпечних атак. Леманн врятував свою збірну після ударів Серхіо Рамоса і Андреса Іньєсти. Вихід Кураньї й Гомеса гостроти атакам німців не додав.
Перший і останній свисток чемпіонату УЄФА довірила зробити італійському рефері Роберто Розетті, якому вдалося уникнути скандалів, хоча без претензій до його дій не обійшлося. Так, після сварки Сильви й Подольськи іспанець стукнув суперника лобом, що викликало обурення німецького команди. Але Розетті цей епізод проігнорував.
1:0 — і Кубок Європи вдруге в історії дістався збірній Іспанії. До цього єдиний успіх піренейців на світових і континентальних форумах був датований 1964 роком.
До речі, для нинішньої першості виготовили новий трофей імені Анрі Делоне — трохи більший від свого попередника. Старий кубок буде відданий на вічне зберігання команді, яка виграє Євро п’ять разів або тричі поспіль. Найближчими до цього є німці — в них чотири тріумфи. Однак і вони, і інші збірні змушені відкласти свої мрії принаймні на чотири роки — до Євро–2012 в Україні й Польщі.
ТАБЛО
Чемпіонат Європи–2008
Другий півфінал
Росія — Іспанія — 0:3
Голи: Хаві, 50; Гюїса, 73; Сильва, 82
Росія: Акінфєєв, В. Березуцький, Ігнашевич, Саєнко (Сичов, 57), Аршавін, Семак, Зирянов, Жирков, Павлюченко, Семшов (Білялетдінов, 56), Анюков
Іспанія: Касільяс, Марчена, Пуйоль, Іньєста, Вілья (Фабрегас, 34), Хаві (Алонсо, 69), Торрес (Гюїса, 69), Капдевілья, Рамос, Сенна, Сильва
Суддя — Де Блекер (Бельгія)
Відень, «Ернст Хаппель штадіон»
Фінал
Іспанія — Німеччина — 1:0
Гол: Торрес, 33
Іспанія: Касільяс, Рамос, Пуйоль, Марчена, Капдевілья, Сенна, Фабрегас (Алонсо, 63), Хаві, Іньєста, Сильва (Касорла, 66), Торрес (Гюїса, 78)
Німеччина: Леманн, Метцельдер, Лам (Янсен, 46), Мертезакер, Фрідріх, Хітцльшпергер (Кураньї, 58), Фрінгс, Баллак, Швайнштайгер, Клозе (Гомес, 79), Подольськи
Суддя — Розетті (Італія)
Удари по воротах (у площину): 12 (7) — 3 (1)
Відень, «Ернст Хаппель штадіон». 50 000 глядачів
* * *
Бомбардири Євро–2008: Вілья (Іспанія) — 4, Якін (Швейцарія), Семіх (Туреччина), Павлюченко (Росія), Подольськи (Німеччина) — 3.
Кращий гравець за версією УЄФА — Хаві Ернандес (Іспанія).
Символічна збірна Євро–2008
Воротарі: Буффон (Італія), Касільяс (Іспанія), ван дер Сар (Голландія).
Захисники: Босінгва, Пепе (Португалія), Лам (Німеччина), Марчена, Пуйоль (Іспанія), Жирков (Росія).
Півзахисники: Алтинтоп (Туреччина), Модрич (Хорватія), Сенна, Хаві, Фабрегас, Іньєста (Іспанія), Зирянов (Росія), Баллак, Подольськи (Німеччина), Снайдер (Голландія).
Нападники: Аршавін, Павлюченко (Росія), Торрес, Вілья (Іспанія).
ЦІКАВІ АНАЛОГІЇ
Збірна України на ЧС–2006:
груповий турнір — поразка іспанцям з великим рахунком (0:4), виграші у двох посередніх команд (у Саудівської Аравії — 4:0, у Тунісу — 1:0);
перший раунд «плей–оф» — виграш не в основний час (зі Швейцарією — 0:0, пенальті — 3:0),
другий раунд «плей–оф» — поразка від Італії 0:3.
Збірна Росії на ЧЄ–2008:
груповий турнір — поразка іспанцям з великим рахунком (1:4), виграші у двох посередніх команд (у Греції — 1:0, у Швеції — 2:0);
перший раунд «плей–оф» — виграш не в основний час (із Голландією — 1:1, після дод. часу — 3:1),
другий раунд «плей–оф» — поразка від Іспанії 0:3.
В обох випадках чемпіоном ставала команда, яка вибила з розіграшу Україну/Росію.