Ще кілька днів тому здавалося: весна прийшла, ховай шубку до шафи. Аж, виявляється, ні. Місяць лютий ударив своїми морозами і засніжив так, що довелося знову витягувати на світ Божий теплі речі й чекати весни та якось піднімати собі настрій у такі похмурі дні. А ви знаєте, що роблять, аби підняти собі настрій, наші кумири? Як заспокоюють себе зірки, коли хочеться вибухнути і заповнити своєю злістю весь світ, або, навпаки, заразити всіх своїм депресняком?
Скрипалька Асія Ахат розважає себе тим, що ходить по магазинах. Шопінг є для неї найкращим способом підняти настрій. І хоч у Києві, вважає Асія, дуже мало магазинів, у яких продають дійсно гарні та якісні речі, все-таки є кілька, де можна зупинитись, прикупити собі двадцяту сумочку чи соту спідничку. Наприклад, бутік білизни INGENUE. Там українська Ванесса Мей зупиняється надовго, і поки продавці просять її сфотографуватися з ними на пам'ять, поки вибирається та чи інша пара панчіх, збігає не менше двох годин. А відтак і настрій гарний повертається. Асія впевнена: щоб підняти собі настрій, необов'язково купувати дорогу і модну річ. «Мій власний досвід показує, — читаємо на сайтi скрипальки, — краще купити щось оригінальне і водночас зручне. Тому треба звертати увагу на фактуру тканини, на крій речі. Якщо ж це черевики, чобітки, то для мене важливо, щоб вони були дуже-дуже зручні. Просто на сцені, коли граєш на скрипці, важко встояти у незручному взутті». Але у шопінгу Асія вбачає тільки спосіб розважитись. «Дуже погано, — вважає вона, — коли це стає манією і людина ходить по магазинах, скуповуючи все модне і дороге».
Оксана Білозір у хвилини поганого настрою любить побути на самоті. «Сідаю в авто і їжджу Києвом. Особливо гарно розвіює погані думки вулиця Набережно-Хрещатицька. Коли мені стає трохи краще — мчу на Хрещатик. І все змінюється. А ще, буває, вмикаю якусь музичку як фон, джазову або фолкову. А якщо і це не допомагає, то читаю книжки, в основному, езотерику: ворожіння, розгадування долі. Це мені дуже допомагає, я якось по-новому дивлюся на світ, за допомогою певних закодованих формул пізнаю його, і в мене піднімається настрій».
Віктор Павлік, коли я зателефонувала до нього на мобільник і запитала, що він робить, аби покращити настрій, відповів: «Я приходжу до своєї сестри на Поділ, вона там працює в нотаріальній конторі, і моє серце заспокоюється. Ось і зараз я стою біля її столу, і, власне, розмовляю з вами». Але адреси своєї рятівниці український Шикидим давати не захотів, бо за прийомами всіх бажаючих вона ще, чого доброго, працювати не зможе. Але читачам «України молодої» порадив частіше звертатися до Бога: «Треба жити з Богом у серці. Коли я так почав робити, життя став сприймати інакше, і в мене менше стало стресів та депресняків».
А от Олександр Пономарьов упевнений: «Найкращий спосіб позбутися депресняків — це займатися улюбленою справою. Мене рятує музика. Пишу, співаю — забуваю про турботи. А ще часто з друзями приїжджаю до себе на дачу і йду в лазню. Це знімає стрес і втому».
Андрій Данилко, він же майбутня зірка Євробачення Сердючка, любить покурити кальян. Останнє віяння моди серед української та російської богеми — засвітитися з кальяном, заспокоїтись, очиститись, так би мовити, не оминуло й його. Але, стверждує Андрій: «Можливо, через кілька місяців я знайду інший спосіб розважитися». Хе-хе, чи не на перемогу на престижному музичному конкурсі натякав Данилко? Що ж, будемо чекати разом. І нехай протягом цього часу гарний настрій не залишає нас.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
