Із початком весни в медиків, учителів та інших працівників бюджетної сфери життя має покращитись на 10,8 відсотка. Принаймні рівно настільки з 1 березня пообіцяв підвищити їхні посадові оклади уряд. Відповідне «принципове рішення», за словами першого віце-прем'єра Миколи Азарова, ухвалили позавчора на засіданні Кабінету Міністрів. «Уряд налаштований на підвищення зарплат в бюджетній сфері, пенсій, підвищення зарплат в цілому в народному господарстві», — сказав він, але при цьому не пояснив, з яких джерел і яким чином виділятимуть кошти.
Урядову ініціативу оперативно прокоментували в Міністерстві охорони здоров'я. На підвищення зарплати лише в їхній сфері цього року потрібно 5 мільярдів гривень. Як повідомила директор департаменту економіки та фінансів МОЗу Лариса Карамушко, розрахунки були проведені на основі теперішньої мінімальної зарплати — 205 гривень — із урахуванням доплат за роботу в нічний час, святкові і вихідні дні. Зараз (станом на початок року) середня заробітна плата працівників галузі охорони здоров'я становить 340 гривень, а з першого березня вона має зрости на 34 гривні.
Схоже, в «білому домі» на Грушевського втомилися від громадської критики і, прислухавшись до голосу народу й опозиції, наважилися підняти якщо не мінімальну зарплату (яку, нагадаємо, на прохання уряду Януковича в листопаді «більшовики» зменшили з 237 гривень до 205), то принаймні середню. Це цілком належить до компетенції Кабміну, який може регулювати сітку тарифів, якщо назбирає додаткові податкові надходження. Водночас парламентський фінансист Валерій Асадчев (відомий критик політики Азарова) вважає, що причини раптового підвищення заробітків бюджетників випливають з невміння Мінфіну правильно планувати надходження і видатки. «Ресурси у них є — 5 мільярдів приховано в бюджеті, — прокоментував урядове рішення заступник голови Комітету з питань бюджету в інтерв'ю «УМ». — А раптове підвищення криється в тому, що Мінфін не вміє планувати бюджет. Тепер там бачать, що якісь ресурси є, і шукають, що з ними робити». При цьому Асадчев зазначив, що в будь-якому випадку підвищення вимагає нових змін до центрального і місцевих бюджетів, а відповідних пропозицій до профільного комітету Верховної Ради ще не надходило. Якщо ж розглядати урядові ініціативи, виходячи з місцевих видатків, то вони дуже попахують популізмом. «Я не знаю, в який спосіб вони їх підніматимуть. Сьогодні в місцевих бюджетах 70 відсотків видатків займає заробітна плата, можливо, зроблять, що вона становитиме 100 відсотків», — прогнозує Валерій Михайлович подальші проблеми.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
