Солодкий плід садизму

Цієї весни одна з київських шкіл була шокована жахливим вчинком чотирьох учнів. Десятикласники запросили дівчаток зі своєї школи в гості, пригостили спиртним і почали вельми нахабно залицятися. А коли дівчата спробували втекти від «гостинної» компанії, сп’янілі хлопчаки прив’язали їх до батареї, розбили порожні пляшки і примусили однокласниць стати колінами на потрощене скло. Потім із дівчат почали ножами зрізати одяг і фотографувати в голому вигляді. Після кількох годин таких знущань одна з учениць знепритомніла. Хлопці перелякалися і вирішили їх відпустити. Вони відв’язали жертв і пригрозили: якщо котрась із них розповість про ці «розваги», її чекатиме смерть. Наступного дня жодна зі школярок не прийшла на уроки. Зате в класі, де навчалася одна з дівчат, невідомо звідки взялася її фотографія. Абсолютно гола, з розмазаною на обличчі косметикою і пляшкою горілки — так її змушували «позувати» перед фотооб’єктивом.

Те, що трапилося, зрештою стало відомо міліції, і невдовзі проти хлопців було порушено кримінальну справу. Проте, як неофіційно зізналася нам співробітниця кримінальної міліції у справах неповнолітніх одного з районів Києва (на території якого це трапилося), правоохоронці раді, що все «обійшлося», тобто що парубки не зґвалтували і не вбили дівчат. А підстави «радіти», як це не абсурдно звучить, у даному випадку таки є. Адже впродовж останніх років кількість злочинів, скоєних неповнолітніми, різко зростає. І коли Генеральна прокуратура вивчала кримінальні справи, порушені за злочинами неповнолітніх, то з’ясувалося, що більшість із них підлітки здійснили «завдяки» регулярному перегляду фільмів жахів, бойовиків, трилерів тощо. Це підтверджували в суді й самі обвинувачувані. Наслідками ж їхнього долучення до брутального «мистецтва» були не лише банальні бійки — діти здійснювали злочини з особливим, можна сказати, винахідливим, садизмом. Генпрокуратура неодноразово зверталася до Міністерства охорони здоров’я з пропозицією вивчити вплив перегляду фільмів на психічний та психологічний стан дитини. Проте досі в Україні не проведено ґрунтовних досліджень психіатрів, психологів та сексологів щодо того, як саме сцени насилля, жорстокості, порнографії впливають на несформований підлітковий організм. Мати одного із малолітніх злочинців розповідала на судовому процесі, що її син тремтів, коли бачив сцени жахів та насилля у фільмах. Жінка намагалася заборонити хлопцеві переглядати такі стрічки, проте він наполягав на тому, що хоче їх дивитися, щоб подолати власний страх. І «додивився» до того, що почав заманювати на горище знайомих дівчат, де завдавав їм ножових ран. Ще один неповнолітній після тривалих переглядів фільмів жахів кинувся з ножем на рідну матір. Звісно, причин такого злочину може бути безліч, проте психологи стверджують, що виховання «телесадизмом» не минає безслідно для нестійкої дитячої психіки. Дитина звикає, що розбите кулаком закривавлене людське обличчя, биття ногами в живіт чи кулеметна черга в спину — це нічого страшного. І якщо так роблять американські супермени, то чому б самому не стати героєм? І не в кіно, а в реальному житті.

Здавалося б, що найлегше зробити для профілактики дитячої злочинності? Правильно, заборонити всю «негуманну» відеопродукцію. Але проти жорсткого контролю відео– та кіноринку виступають не лише безпосередні виробники та продавці касет, а й представники влади.

«Забороняти щось — це не метод боротьби. Ось заборонило Міністерство культури фільм «Країна мерців», так уся преса підняла шум, що це цензура. І цим була лише зроблена додаткова реклама цій стрічці. А «Код да Вінчі»? Половина людей не пішла б його дивитися, якби не всі ці протести і хресні ходи», — переконана начальник відділу державного регулювання кіновідеопрокату управління кінематографії Мінкультури і туризму Лідія Клименко. Вона наголошує, що держава може приймати безліч законів та постанов, щось дозволяти і забороняти. Але якщо батьки не цікавитимуться дозвіллям дітей, то годі щось робити, аби унеможливити згубний вплив кіно– та відеопродукції на дитячу психіку.