Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Роман Балаян переконує президента ММКФ Нікіту Михалкова у своїй перемозі.
19 червня по червоній доріжці до кінотеатру «Пушкінський», де відбувається Міжнародний московський кінофестиваль, пройшлися зірки кінематографії. Із закордону запросили польського режисера Кшиштофа Зануссі, актрису Лів Ульман, японського актора, режисера і продюсера Такеші Кітано, голлівудських зірок Уілл Сміт і Шарліз Терон. Стрічку показували перед офіційним відкриттям на ММКФ. За іноземними гостями пройшли ще десятки російських акторів і режисерів, серед яких українець Олександр Роднянський.
У п’ятницю стартував основний конкурс ММКФ. Програму відкрили угорська картина «Майже цнотлива» Петера Бачо та ізраїльська «Для мого батька» Дрора Захаві.
В основному конкурсі ХХХ Московського міжнародного кінофестивалю Україну представлятиме новий фільм Романа Балаяна «Райські птахи». Усього до конкурсної програми ММКФ увійшли 16 картин, у виробництві яких брало участь 18 країн.
«Новий фільм Романа Балаяна про свободу, справжню глибину душі, без якої творчість — не творчість, а любов — не любов, — каже продюсер стрічки Олег Кохан (директор продюсерської кінокомпанії Sota Cinema Group). — Ця тема актуальна у будь–який час і в будь–якому місці. Вона проникає в душу людини, а значить, не має значення, якого вона віку. Нам зараз просто необхідне таке кіно: фільми не для всіх, але для кожного». Оцінювати конкурсні фільми, а також визначати кращого режисера, виконавця чоловічої і жіночої ролі буде міжнародне журі на чолі з Лів Ульман. (Її роль актриси Елізабет Фоглер, яка раптово замовкла на сцені, у фільмі «Персона» Інгмара Бергмана увійшла до 100 кращих акторських робіт усіх часів). Окрім неї, до складу журі увійшли патріарх кінокритики Дерек Малкольм, австрійський режисер Міхаель Главоггер і російська актриса Ірина Розанова.
Програма фестивалю включає основний конкурс і конкурс «Перспективи», а також Програму Російського кіно в позаконкурсному і ретроспективному показах. До конкурсу «Перспективи» увійшли 10 картин молодих кінематографістів з Англії та Росії, Фінляндії та Китаю, Мексики та Іспанії, Данії та Японії. Кращих дебютантів і експериментаторів визначать угорський режисер Янош Сас, російський режисер Ганна Мелікян і Стефан Китанов, продюсер, директор МКФ у Софії. У ретроспективі «Відкриття Московського фестивалю» будуть представлено 12 фільмів із 12 країн, зняті в період з 1963 по 2003 роки. Серед них — фільм досвідченого Усмана Сембена з Сенегалу і режисерські дебюти болгарки Бінкі Желязкової «Як молоді ми були» і француза Армана Гатті «Загін», а також новий фільм 96–річного японського постановника Кането Сіндо, який 47 років тому став відомий в світі якраз після нагородження «Голого острова» у Москві. Також цього року на ММКФ відбудеться ретроспектива фільмів Джона Кассаветіса.
Усього у фестивалі візьмуть участь понад 200 картин. Закриє ММКФ 28 червня фільм Еміра Кустуріци «Марадонна очима Кустуріци».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>