«Третій нам не заважає»

«Я захлинаюся життям,
я захлинаюсь сонцем, небом,
я захлинаюсь почуттям,
яке народжене для тебе»

Поезія серед винних бочок

«Коли я читала поезію інших авторів, мені завжди було цікаво, а як би вони її озвучили, з якими наголосами і відчуттями. Мій саунд–продюсер Олександр Потьомкін запропонував озвучити свої вірші — знав, що я про це давно мрію. Ми тоді працювали над акустичним проектом, який складається з двох СD під спільною назвою «Глибокий колодязь» — солоспівів «Миро», записаних у різних куточках України, і альбому народних пісень у сучасній обробці «Пливе човен». У продажу вони з’являться у серпні–вересні. Коли зупинилися на заводі «Масандра», Олександр відразу відчув, що там саме та енергетика, під яку піде начитування віршів», — каже Ірина Шинкарук на презентації диска у книгарні «Є».

За словами співачки, альбоми пробували записувати на студії та не вистачало повітря, дихання, тому придбали окрему накопичувальну студію і поїхали мандрувати Україною в місця, які нарадили друзі й досвідчені туристи. Першу пісню записали в Кременці на Божій горі, неподалік Почаєва. А далі були печери, шахти на Дніпрогесі, гаї із солов’ями і «Масандра». «З домовленостями не було ніяких проблем. Це наші друзі. Записували в підвалах три дні по чотири години. Ірина читала сторінку за сторінкою зі своїх збірок і з них вийшов один аудіоальбом тривалістю 60 хвилин. Музичний супровід записав теж наш друг Dj Міхал. Він не перебільшує своєї значимості й може зробити музику з одного, іноді двох акордів, які підтримують те, що сказаного. Інші грали багато музики, а це зайве для поезії. Я б не зміг допомогти Ірині в цьому плані. Важко сидіти на розумних нотах. Люблю панк–рок», — пояснює «УМ» саунд–продюсер Олександр Потьомкін.

Для Ірини Шинкарук запис аудіокниги є новою віхою у творчості. Вона розуміє, що цей формат останнім часом стає дедалі популярнішим. З одного боку — це екзотика, а з іншого — прекрасна нагода поєднати приємне з корисним та зберегти свій зір.

«Не збуджуйся, тобі достатньо кави»

«Для мене це не спроба піару, це пошук людей, чиї життєві мірки збігаються з моїми, це можливість говорити з моєю публікою, говорити відверто про заповітне. Я не вважаю свою поезію шедевром стилю, але, якщо вона проситься з душі на папір, значить вона має право на існування», — розповідає Ірина.

Чоловіки часто її запитують, звідки в такої чарівної і милої пані беруться колючі фрази, якими з першого разу можна закрити рот залицяльнику. Співачка каже, що любить словесно підколювати. «У мого саунд–продюсера такі фрази є улюбленими. Часом сидимо в кав’ярні і він говорить: «Не збуджуйся, тобі достатньо кави». А потім додає дівчатам–офіціанткам, щоб вони цим користувалися, мовляв перед ними сидить авторка цих слів», — розказує співачка.

Ірина Шинкарук любить тримати книжку в руках. Для неї це зовсім інше відчуття, але час вносить свої корективи, і люди, які надають перевагу простішому способу ознайомлення з текстом, тепер зможуть почути «Міру» Ірини Шинкарук у авторському прочитанні. У своїй поезії вона пише, що тільки любов безмірна і вона поселяється між ними трьома: «Ми утрьох: Ти, я і Бог. І третій нам не зважає». Цей коротенький віршик став епіграфом до її «Міри».

«Незадовго до офіційного виходу диска «Міра» було виявлено і вилучено контрафактні примірники альбому. Ми, у свою чергу, їх спалили. Напевно, це показує моє ставлення до піратів. Хоча до піратів–виробників я ставлюсь набагато гірше, аніж до піратів–користувачів», — пояснює Ірина.

Наразі співачка готує ще одну аудіокнигу творів своїх друзів — Володимира Цибулька, Сергія Пантюка, Марїї Влад, Олександра Бригинця, Олек­сандра Бист­руш­кіна, Євгенії Чуприної etc.