Розмови про те, що хаос, який наразі панує в українському гральному бізнесі, конче потребує законодавчого врегулювання, ведуться вже давно. Були й спроби перейти від слів до діла, однак досі вони завершувалися невдало. Усі законопроекти, які потрапляли на розгляд Верховної Ради, грішили відвертими недоліками, і в разі їх ухвалення могли швидше погіршити, ніж поліпшити нинішню ситуацію. Обмежити функціонування об’єктів грального бізнесу лише кількома територіальними зонами, вивести «азартні» заклади за межі Києва тощо — пропозиції, прописані в цих проектах авторами — народними депутатами, у кращому разі свідчили про їхню некомпетентність, а в гіршому — демонстрували відверто лобістські наміри. На жаль, не стали винятком і чотири законопроекти, зареєстровані в парламенті нинішнього скликання. Після детального аналізу й проведення комітетських слухань із цього питання за участі представників Кабінету Міністрів і громадськості Комітет ВР із питань промислової і регуляторної політики та підприємництва постановив, що жоден зі згаданих документів виносити на голосування недоцільно. Законопроекти були направлені на доопрацювання, а всі зацікавлені в цивілізованому регулюванні азартних ігор в Україні вкотре висловили надію на те, що розробкою закону, який враховував би інтереси і держави, і підприємців, і, безперечно, суспільства, займеться Кабінет Міністрів.
Власне, «профільне» з цього питання Міністерство фінансів ще кілька місяців тому обіцяло представити свій варіант такого регуляторного акта на розсуд громадськості й фахівців. І ось 9 червня на сайті Мінфіну нарешті з’явився проект закону «Про азартні ігри в Україні». Поки що він відкритий для обговорення — зауваження та пропозиції щодо змісту законопроекту пропонується протягом місяця з дня його оприлюднення направляти до Міністерства і Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Однак уже тепер експерти зазначають, що, порівняно з попередніми спробами врегулювати гральний бізнес, цей документ має низку переваг і є комплекснішим, повнішим та системнішим. Головний його позитив — реальний намір створити єдині умови для проведення азартних ігор з урахуванням інтересів суспільства.
Як зазначається в проекті, сфера дії закону не поширюватиметься на лотереї, боулінг і більярд, рекламні або благодійні розіграші тощо. Дозволені на території України азартні ігри Мінфін обмежує такими їх видами: ігри в карти, в кості, на гральних автоматах, лотерея, парі, тоталізатор, циліндричні ігри (у тому числі рулетка). Решту видів азартних ігор, а також проведення та участь у тих азартних іграх, які організовані за кордоном, планується заборонити.
Органом, уповноваженим для регулювання грального бізнесу й реалізації державної політики в цій сфері, законодавчо призначене Міністерство фінансів, якому доручається ведення реєстрів, ліцензування суб’єктів підприємництва, що займаються проведенням азартних ігор, і здійснення контролю за дотриманням правил ліцензії. При цьому зберігається відповідний контроль державної податкової служби, правоохоронних органів та органів місцевого самоуправління. Загалом державний контроль за сферою грального бізнесу посилюється — кількість позапланових перевірок протягом року не обмежена.
Розроблений Мінфіном законопроект передбачає укрупнення суб’єктів грального бізнесу. Розмір реального статутного капіталу організатора азартних ігор повинен становити не менше, ніж 1 мільйон євро для казино або залів гральних автоматів, 500 тисяч євро для віртуальних гральних закладів та 200 тисяч євро для букмекерських контор. Гральне обладнання повинне належати на правах власності — проведення азартних ігор на устаткуванні, взятому в оренду, забороняється.
Запроваджується обмеження й на розміри закладів: казино повинні займати площу, не меншу ніж 300 кв. м, і мати мінімум шість столів (щонайменше один із них — з рулеткою), зали гральних автоматів зобов’язані мати не менше 40 автоматів і площу від 100 кв. м. Важливою, особливо для любителів помірятися силами з «однорукими бандитами», є норма про обов’язкове регулювання виграшного фонду: скажімо, технологічно закладений виграш у гральному автоматі повинен становити не менше, ніж 80% обсягу прийнятих ставок.
Заборонена організація азартних ігор у будівлях соціальної сфери та загальнодоступних місцях (на зупинках транспорту, вокзалах, ринках, у приміщеннях житлового фонду тощо).
Термін дії ліцензії, яка дозволяє організаторові азартних ігор вести бізнес на території всієї України, передбачено єдиний — п’ять років. З огляду на те, що плата за ліцензію вноситься щорічно і становить еквівалент 200 тисяч євро, загальна її вартість складає 1 мільйон євро. За розгляд заявки на ліцензування вводиться плата у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому на кожен вид ігор — у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах, у віртуальному вигляді, а також на виробництво, ремонт і продаж грального обладнання — видається окрема ліцензія. Кількість ліцензій, які має право отримувати один суб’єкт, не обмежена, але при цьому організатор грального бізнесу не має права здійснювати господарську діяльність у будь–якій іншій сфері.
Для кожного учасника «азартного» ринку орган ліцензування (Мінфін) формує й веде ліцензійну справу, а для кожного виду грального бізнесу — ліцензійний реєстр, інформація якого є відкритою. Отже, посилюється й суспільний контроль за веденням цього виду підприємницької діяльності. Законом передбачене значне розширення можливостей для анулювання ліцензії, значні штрафи (1 тис. мінімальних зарплат) за роботу на неліцензійному обладнанні та проведення азартних ігор без ліцензії (у цьому випадку штраф становить подвійну вартість ліцензії).
На думку заступника міністра фінансів Дениса Фудашкіна, який обстоює урядовий законопроект, винесення гральних закладів із міст позбавить державний та багато місцевих бюджетів значної статті доходів, а сам бізнес просто піде в тінь. «За минулий рік тільки місцеві бюджети отримали за «ігрові» патенти 587,6 млн. грн., і це при тому, що більша частина бізнесу перебуває в тіні», — каже заступник міністра. За словами Фудашкіна, сферу азартних ігор просто потрібно жорсткіше контролювати, при виявленні порушень (як–то допуск до гри дітей до 18 років, робота без ліцензії й патентів) стягувати не мізерні штрафи, а одразу позбавляти фірму ліцензії. Урядовий проект передбачає якраз такий підхід.
З огляду на це є всі підстави сподіватися, що в разі ухвалення такого закону гральний бізнес в Україні перебуватиме під жорстким державним контролем, а пов’язані з ним соціальні ризики будуть зведені до мінімуму.
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
