Матчі перших двох днів Євро–2008 вийшли не надто цікавими не лише з точки зору прогнозованості результатів, а й змісту гри. Суперники дбали передусім про позитивний результат: один опонент прагнув здобути бодай нічию, інший — досягти перемоги малою кров’ю.
Нудна сенсація
Продовженням цієї тенденції позавчора стала стартова зустріч групи С у Цюріху, де зійшлися Франція й Румунія. Фаворитом дуелі закономірно вважалася команда Раймона Доменека, срібний призер останнього чемпіонату світу, до фінальної частини якого румуни навіть не пробилися. Щоправда, «трикольоровим» наразі доводиться обходитися без послуг травмованих Вієйра (не бере участь у турнірі) та головного бомбардира збірної Анрі (44 голи у 100 матчах). Попри це, вибір висококласних гравців у французів явно ширший, ніж у наших південно–західних сусідів. Однак наставник румунів Віктор Піцурке зумів побудувати гру таким чином, що загрози володінням Богдана Лобонца виникали рідко. Найреальніший шанс втратив Ніколя Анелька, коли після кутового з лінії воротарського майданчика пробив головою вище воріт. «Жовті» з Адріаном Муту із «Фіорентини» на чолі час від часу огризалися, але жодного (!) удару в площину воріт досвідченого ліонця Грегорі Купе так і не завдали. Утім і французи на подібний «подвиг» — влучити в «рамку» опонента — спромоглися лише одного разу. Підсумком такої «безцільної» гри стала перша на чемпіонаті нульова нічия з розряду несподіваних.
Захисник донецького «Шахтаря» Разван Рац відіграв на лівому фланзі румунського захисту весь матч.
Подарунок від суддів
Також неочікуваний результат був зафіксований й у другому протистоянні цього «квартету смерті». На поле «Стад де Сюїс» у Берні вийшли збірні Голландії й Італії. «Помаранчеві» не обігрували апеннінців із далекого 1978 року, однак позавчора ввечері їм нарешті вдалося перервати цю невтішну традицію. Керманич голландців Марко ван Бастен виявився сильнішим за свого колишнього партнера по «Мілану» кінця 1980–х років Роберто Донадоні.
Заради справедливості треба зауважити, що перший м’яч номінальні господарі забили з положення «поза грою». Шведський боковий суддя Уїттберг явно проґавив епізод, коли Руд ван Ністелрой підставляв ногу під шкіряний снаряд, а головному рефері Фрейдфельдту угледіти «офсайд» із тієї точки, де він перебував, було складно. Невдовзі після такого подарунку від арбітрів сам собі зробив «презент» Уеслі Снайдер. У день свого 24–річчя півзахисник «Реалу» відзначився 11–м голом за збірну, розстрілявши Буффона з близької відстані після скидки головою Кюйта – 2:0.
Певний час чемпіони світу переживали шоковий стан. Проте в другому таймі влаштували справжній штурм володінь ван дер Сара. Активно увійшли в гру Гроссо й Дель П’єро — перший привніс загрозу зліва, другий — завдав кількох небезпечних ударів. Форвард «Баварії» Тоні не реалізував вихід сам на сам, Пірло не переграв 37–річного кіпера зі штрафного, Гроссо й Амброзіні не досягли мети ударами з близької відстані.
Апогеєм невдач «Скуадри адзурри» став третій гол у ворота Буффона. Після контратаки захисник «Фейеноорда» Джованні ван Бронкхорст пробив головою, а його колишній конкурент за місце на лівому фланзі «Барселони» Дзамбротта не те що не вибив м’яч із воріт, а навіть підправив його в сітку. Розгром міг бути ще відчутнішим, якби молодий голландець Ібрагім Афеллай влучив не в поперечину, а трохи нижче...
ТАБЛО
Група С
Франція — Румунія — 0:0
Франція: Купе, Саньйоль, Тюрам, Абідаль, Галлас, Тулалан, Малуда, Рібері, Макелеле, Бензема (Насрі, 78), Анелька (Гоміс, 72)
Румунія: Лобонц, Контра, Д. Гоян, Тамаш, Рац, Ківу, Кочіш (Кодря, 64), Редой (Діке, 90+2), Ніколіце, Д. Нікулає, Муту (М. Нікулає, 78)
Суддя — Мехуто Гонсалес (Іспанія)
Цюріх, «Летцигрунд»
Голландія — Італія — 3:0
Голи: ван Ністелрой, 26; Снайдер, 31; ван Бронкхорст, 79
Голландія: ван дер Сар, Ойєр, Матейсен, Булахруз (Хейтінга, 77), ван Бронкхорст, Енгелар, де Йонг, ван дер Варт, Снайдер, Кюйт (Афеллай, 80), ван Ністелрой (ван Персі, 70)
Італія: Буффон, Пануччі, Барцальї, Матерацці (Гроссо, 54), Дзамбротта, Пірло, Гаттузо, Амброзіні, Каморанезі (Кассано, 75), Ді Натале (Дель П’єро, 64), Тоні
Суддя — Фрейдфельдт (Швеція)
Берн, «Стад де Сюїс»