В Україні ширяться жовті поля. Навесні — це ріпак, улітку — соняшник. За статистикою, щороку посіви цих культур суттєво зростають, а зерна та цукрового буряку, навпаки, зменшуються. Нині вже очевидно, що тенденції, які вже два десятиліття охоплюють світ і прогнозують глобальну харчову кризу, досягли нашої батьківщини. У 2008 році центральні та південні регіони країни, які є традиційними «годувальниками», збільшили посіви ріпаку в два з половиною рази, соняшнику — у півтора раза.

Днями «черешнева столиця» України — Мелітополь — з’ясувала для себе неприємну новину: Россільгоспнагляд і Росспоживстандарт підвищили вимоги до якості імпортованої продукції та оформлення документації. Ще недавно «бездонний» російський ринок був основним джерелом збуту вітчизняних ягід, що їх у великій кількості збирають на півдні Запоріжжя. Віднині черешню до Росії тепер можуть ввозити лише ті підприємці, які зареєстровані як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. У них мають бути оригінали фітосанітарних сертифікатів та безліч іншої документації — на кшталт карантинного дозволу й висновку експертизи фітосанітарної служби Росії на кожну партію черешні, яку українці ввозять за контрактом. Причому кожен договір треба заздалегідь укладати з російським одержувачем продукції.