Пласт — за кожну душу

      «Жодна молодіжна організація, яка сьогодні діє в Україні, не може похвалитися такою результативністю, як Пласт», — заявив народний депутат-«нашоукраїнець», секретар Комітету Верховної Ради з питань молодіжної політики Юрій Павленко на презентації цієї національної скаутської організації для представників державної влади, громадськості і преси. І науковці, і практики-педагоги, ознайомившись з методикою Пласту, переконуються, що виховний процес тут, на відміну від багатьох інших дитячо-юнацьких організацій, має логічну систему. Завідувачка лабораторії дитячих об'єднань Інституту проблем виховання АПН України Раїса Охрімчук розповіла, що під час практичного ознайомлення з літнім гуртовим відпочинком дітей вона з наплічником, часом під дощем, пройшла багатьма дитячими таборами і переконалася, що пластові табори — найзмістовніші.

      Пласт має вже чималий досвід співпраці з органами влади у реалізації державної молодіжної політики. Минулого року Державний комітет у справах сім'ї та молоді (сьогоднi, згiдно з недавнiм указом Президента Кучми, це вже мiнiстерство) фінансував декілька успішних пластових проектів: «Українська родина», «Вперед і вгору» (оздоровлення дітей), «Я можу» (мистецькі фестивалі). «Ми також провели серію семінарів для батьків, створили кілька батьківських центрів у різних містах, — розповідає керівник пластового центру зв'язків із громадськістю Сергій Летенко. — Скажімо, на Донеччині відбулося два таких семінари за методиками, розробленими пластунами-психологами. Завдяки цим заняттям батьки глибше прониклися світом своїх дітей. Так, одним із питань для дітей було: «Чому нас люблять батьки?», а для батьків, відповідно: «Чому нас люблять наші діти?». Батькам було цікаво порівняти свої відповіді з тим, що написали їхні діти». Член Опікунської ради Пласту, народний депутат Ігор Юхновський, який свого часу створив першу в Україні Малу академію наук для здібних школярів, сприяє Пластові ще з 1989 року. «Я відразу був переконаний, що ця скаутська організація, названа Пластом за козацьким звичаєм, повинна бути центральною дитячою і молодіжною організацією в Україні, — розповідає Ігор Рафаїлович. — Вона співзвучна з аналогічними організаціями у Західній Європі і в цілому світі. І таким чином діти спілкуватимуться між собою, гратимуть у подібні ігри, з дитячих років знайдуть спільну мову, взаєморозуміння».

      «Пласт ніколи не перебував під впливом якоїсь політичної сили, — каже Сергій Летенко. — Народні депутати, що входять до опікунської ради Пласту, належать до різних політичних угруповань. Це Ігор Юхновський, Леонід Кравчук, Степан Гавриш, Юрій Павленко, Сергій Олексіюк. Наскільки мені відомо, в опікунській раді немає тільки комуністів. Усі інші об'єдналися з тим, щоб сприяти розвитку українського скаутингу». У багатьох своїх акціях пластуни об'єднують різні молодіжні й дитячі організації. Це, зокрема, акція «Віфлеємський вогонь миру». «Пласт відкритий до співпраці з усіма, — каже Сергій Летенко. — Кілька років тому навіть проводив табір спільно з піонерами. Щоправда, враження у наших дітей були дуже специфічні: у нас діти більш самостійні, а у пiонерiв  усе вирішував вожатий». «Зараз в Україні ми маємо систему, яка залишилася після Радянського Союзу, — каже Ігор Юхновський. — Пласт автоматично асоціюється зі словом «націоналіст» у комуністичному потрактуванні. Але водночас своїми розумними універсальними, милими дітям іграми Пласт мимохіть опановує все більшу територію України. Сьогодні в Україні є багато ініціативних людей, які хочуть щось робити для своїх дітей. Їх об'єднання — це завдання Державного комітету у справах сім'ї та молоді. І я думаю, що комітет повинен опертися на Пласт».

      За 90 років Пласт випрацював систему виховання повноцінно розвиненої, відповідальної особистості з активною громадянською позицією. Найкраще про ефективність методики Пласту свідчать його вихованці: головнокомандувач УПА Роман Шухевич, поет і громадський діяч Олег Ольжич, владика УГКЦ Любомир Гузар, відомий історик Орест Субтельний. Пластуни і пластунки самі відповідають за власний всебічний розвиток та вироблення свого характеру, постійно докладають зусиль для поглиблення своїх знань у найрізноманітніших галузях — архітектурі і музиці, ремеслах і куховарінні, екології і математиці. Праця в групі виробляє вміння спільно діяти, дбати один про одного. «Добровільність — це найважливіша основа успіху. Добровільний вступ до Пласту, добровільне складання Пластової присяги, добровільне зобов'язання дотримуватися Пластового Закону — це може зобов'язати юнака до праці над собою, до намагання стати кращим. Юнаки, старші особи тоді свідомо перебирають на себе особисту відповідальність за самовиховання, за свою поведінку, набування знань і вмінь, за своє здоров'я», — говориться у пластових правилах. Здоров'я — окрема тема, адже заняття спортом і загартування є однією із засад пластового виховання. Під час літніх і зимових таборувань діти опановують основи альпінізму, лещетарства (ходіння на лижах), керування вітрильниками, літання (звісно ж, за допомогою літальних апаратів).

      Пласт, гаслом якого є «Бог і Україна», привчає дітей розвиватися духовно і шанувати віровизнання інших. За скаутською традицією, пластун кожного дня має безкорисно допомогти потребуючому. Окрім цього, пластуни гуртом щорічно здійснюють суспільно корисні проекти. Недарма гасло 2003 і 2004 років у Пласті є «Тому, хто біля тебе, руку дай». Уже реалізовано понад 50 проектів доброї справи. Серед них: очищення від сміття гори Говерла пластунами з Вишгорода; концерт для літніх людей у Львові; висадження дерев на місці вигорілого лісу в Краснолиманському районі Донецької області; створення ігрової кімнати в Народному домі для дітей-сиріт і напівсиріт у Краматорську на Донеччині; у співпраці з Мальтійською службою надання допомоги людям похилого віку (в Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях); акція «Пластуни — дітям» для дітей, хворих на церебральний параліч у Києві. У 2001—2003 Пласт активно допомагав товариству «Приятелі дітей» у проведенні таборів для дітей-сиріт.

      У Пласті діють методичний та видавничий центри, друкуються журнали «Юнацтво» та «Пташеня», часописи для вихователів. Майже щомісяця в різних регіонах України відбуваються навчання виховників. За 13 років проведено 360 вишколів, на яких 23 тисячі охочих ознайомилися з пластовою методикою виховання. Це, передовсім, педагоги, працівники соціальних служб для молоді, підліткових клубів та туристичних об'єднань, різноманітних молодіжних громадських організацій. Голова крайової пластової старшини України Оксана Заліпська (яка 13 років тому зацікавилася Пластом настільки, що змінила своє життя і здобула другий фах — педагога-організатора) вважає, що виховання для пластуна — це потреба дорослої людини відчувати себе постійно молодим. «Дві тисячі волонтерів — пластових виховників — проводять кожні вихідні зі своїми гуртками, а відпустки — у пластових таборах, — каже пані Оксана. — Цей спосіб життя нас об'єднує. Знайти людей з відповідним мисленням, очевидно, важко, бо наше громадянське суспільство фактично ще не є сформоване. ЗМІ нав'язують нам зовсім інші цінності. Але коли вдається знайти людину, яка каже, що хоче до Пласту, — це для нас величезна радість. Ми боремося за кожну душу».

      За 1990—2003 роки Пласт «оселився» у 22 областях України і в Республіці Крим. Пластунів усе більшає, на сьогодні їх в Україні близько 10 тисяч. Ще 8 тисяч українських пластунів живуть у діаспорі — у США, Канаді, Австралії, Великобританії, Німеччині, Аргентині, Польщі та Словаччині. Минулого року пластові осередки заснували українські громади Югославії, Естонії, Росії, Білорусі. «Пластуни з різних держав мають спільні заходи, вони постійно спілкуються, діти з України виїжджають за кордон, пізнають Європу, світ, діти з європейським мисленням приїжджають сюди і, вочевидь, впливають на українських юнаків і юначок, — розповідає Оксана Заліпська. — Формується новий тип українця, з європейським світоглядом і глибоко патріотичного». Досвід інших країн, зокрема сусідньої Польщі, свідчить про перспективи перетворення скаутингу в популярний рух, який може охопити близько 10 відсотків молоді. «Нам треба ще рости і багато працювати, щоб мати право називатися центральною організацією України, — каже Оксана Заліпська. — Я бачу Пласт у майбутньому як сучасну, динамічну, веселу й цікаву організацію, якою вона є сьогодні. Час ставить нові завдання, і треба бути готовими їх приймати».

Довідка «УМ»

      Початок скаутингу поклав у 1908 році англійський генерал Бей ден Пауел. Перші гуртки українських скаутів з'явилися у 1911 році. «Скаут» у перекладі означає «розвідник», тому українським відповідником обрали слово «пластун» — самоназву козаків-розвідників у Запорозькій Січі. Днем народження українського скаутингу вважається 12 квітня 1912 року, коли у Львові перші пластуни склали присягу. Засновниками української організації були Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. Невдовзі скаутський рух став поширюватися по всій Україні. Зі встановленням влади більшовиків Пласт був заборонений. Організація продовжувала діяти на землях України, окупованих Польщею (1928 року влада заборонила Пласт на Галичині й Волині), Чехословаччиною, Румунією; здобула абсолютний авторитет в українському суспільстві. У часи повоєння Пласт розвивався у діаспорі. З розвалом тоталітарної системи організація відродилася в Україні.