І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Сіятимемо з банки
12.02.2004
Для забезпечення комплексу весняно-польових робіт хліборобам Полтавщини потрібно 33 тисячі тонн світлих нафтопродуктів, себто бензину і «дизельки». Припасли ж вони їх поки що менше третини до потреби — 10 тисяч тонн. Про це минулої п'ятниці на прес-конференції у Полтаві повідомив журналістам голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко. Неважко здогадатися, що найвищою загатою на шляху «струмка» паливно-мастильних матеріалів до поля стає хронічна нестача коштів у сільгоспвиробників. Останні, звісно, сподіваються на те, що напередодні посівної їм підставлять плече банки.
Однак той же Олександр Удовіченко як учорашній банкір зазначив, що цього разу не очікує великих кредитів від кількох традиційно найпотужніших кредиторів аграріїв регіону (йшлося, насамперед, про «рідний» йому Приватбанк і «Аваль»). Адже господарства Полтавщини погасили тільки 45 відсотків минулорічних банківських кредитів. Значні обсяги останніх, як відомо, пролонговані до жовтня 2004 року у зв'язку з катастрофічним неврожаєм ранніх зернових, передусім озимої пшениці. Тож найбільші позичальники коштів полтавським селянам вважають свої кредитні портфелі заповненими, діє механізм застави. Що заставляти далі?
За таких обставин голова облдержадміністрації вважає за необхідне залучити до фінансової підтримки села ті банки, які дотепер не ризикували вкладати кошти в аграрний сектор. За словами Олександра Удовіченка, їх, як й інших «багатеньких Буратіно» з числа юридичних осіб, обласна влада буде «демократично просити» нагнутися поближче до землі, яка потребуватиме весняного засіву...
Водночас, відповідаючи на запитання кореспондента «України молодої» на засіданні Полтавського прес-клубу, директор Полтавського головного регіонального управління Приватбанку Олександр Цись наголосив на тому, що цьогорічне кредитування агроформувань очолюваною ним установою матиме свої особливості. Чи не найсуттєвішою серед них стане погодження переліку претендентів на фінансові «ін'єкції» з головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрації.
Адже, за словами пана Олександра, чимало господарств, які одержали ті ж приватбанківські кредити раніше, зареєстрували себе в інших «святцях» як потенційні одержувачі відшкодувань «пільгових» відсотків із держбюджету і буквально за сезон встигли «розчинитися», рефомувалися, змінили власників, констатували масштабну міграцію земельних і майнових паїв... Нерідко для того, щоб усе те «склеїти» докупи й навернути позичальників до цивілізованих відносин зі своїми кредиторами, правоохоронцям доводиться порушувати кримінальні справи. Тож убезпечуючи себе від додаткових клопотів, банкіри «просіюватимуть» своїх потенційних партнерів, перевірятимуть їх на «вошивість» ще ретельніше. От тільки чи не доведеться за таких обставин полтавським селянам засівати свою ниву навесні вже не стільки з банками, скільки, образно кажучи, з банок, якими возитимуть на поля пальне?
