Бюджет на міліцейських «ресорах»

      Головний податковий міліціонер, перший заступник голови ДПА України Віктор Жвалюк під час позавчорашнього брифінгу був по-військовому рішучим. Насамперед повідомив, що з початку цього року його служба протидіятиме тіньовому обігу коштів по-новому, у світлі вимог, поставлених Президентом України у виступі на всеукраїнській нараді 29 січня. Це означатиме, пояснив пан Жвалюк, що основним джерелом додаткових надходжень до бюджету повинні бути, як вважають податківці, кошти, видобуті з «тіні». Новизну підходу, зазначив він, підказали суворі реалії — те, що відбулося тотальне зниження ставок оподаткування при збереженні пільг. Отож податкова міліція має намір, судячи із цієї заяви, уважніше, ніж зазвичай, придивлятися до роботи окремих фірм та фінансово-промислових груп. Зрештою, завдяки такому підходу стане помітнішим економічний ефект від діяльності Державної податкової адміністрації, вважає Віктор Жвалюк.

      А проте не тільки правоохоронці придивляються до «податкових» шахраїв, придивляється й інша сторона власне до цих «органів», тож рано чи пізно все таємне стане відомим. Головний податковий міліціонер на прохання журналістів трохи розповів про тих своїх недавніх підлеглих, кому вдалося поживитися, займаючись корупційним промислом. Не мало не багато — 120 співробітників цієї служби було в минулому році притягнуто до відповідальності за корупцію, повідомили на брифінгу. Помічено, що найвразливіші до цього гріха працівники ДПА часто осідають в особливих «ареалах»— у прикордонних областях, нафтоносних регіонах і курортних зонах. Тож керівництво податкової міліції, враховуючи цю особливість, практикує повторні вибіркові перевірки у цих місцях. І якщо їхні тутешні колеги чомусь не помічають очевидних порушень і вдруге, то наражаються на службові розслідування, зауважив Віктор Жвалюк.

      Утім, як вважається, саме у податкових органах найвищий рівень корупції. Що і не дивно, адже в цій сфері, особливо на ниві незаконного повернення податку на додану вартість, розцвів справжній кримінальний бізнес. Якщо раніше злочини на цьому грунті займали чверть усіх, що скоєно у сфері оподаткування, то тепер вони «відвоювали» собі «простір» удвічі більший і становлять 50 відсотків. Зазначимо, що йдеться про мільярдні кошти. Минулого року, приміром, податківці розплутали злочинні схеми необгрунтованого повернення ПДВ на суму в 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Схеми стають надбанням не тільки «високомудрих» столичних шахраїв, а й регіональних пройдисвітів на директорських посадах. Скажімо, у Рівненській області, де на одному з цукрових заводів працювали на давальницьких умовах, виготовляючи продукцію з цукру-сирцю, і не сплатили податку у 100 мільйонів гривень. Або ж на Житомирщині, де одне товариство з обмеженою відповідальністю займалося псевдоекспортом, який «запеленгували» податківці з результатом у 67 мільйонів гривень примусових нарахувань до бюджету.

      Ще одна глибоченька «криниця», з якої податкова міліція видобуває чималі кошти для бюджету, — це штучна збитковість підприємств. А втім перш ніж із цієї криниці копати, потрібно на конкретному прикладі довести, що вона існує. Саме цим широкомасштабним експериментом і займалися податківці  минулого року. Так, на початку 2003 року українські підприємства задекларували свою збитковість на загальну суму 27 мільярдів гривень. Наприкінці цього року її обраховували вже... 15 мільярдами. Відстань між першою і другою цифрами подолали податкові економісти, які вивчили справжній стан цих підприємств. Найхарактернішим вивертом директорського корпусу, що волав про свою збитковість, виявилося віднесення до валових витрат тих коштів, які такими не були,— скажiмо, суми, списані на неіснуюче капітальне будівництво. Ясна річ, у такий спосіб «заощаджували» чималі кошти. У Тернополі одна енергетична компанія, наприклад, необгрунтовано віднесла до валових витрат 15 мільйонів гривень.

      Далі за «прибутковістю» йдуть махінації конвертаційних центрів та фіктивних фірм-одноденок. А проте їх наплодилося так багато, що, у підсумку, це виливається у кругленьку суму, яка мала б бути перерахованою до бюджету у вигляді податків. За даними пана Жвалюка, через кожну таку фірму проходить у середньому п'ять мільйонів гривень. Тільки в січні цього року було знешкоджено 600 таких фірм і 15 конвертаційних центрів.

      Найдрібніші ставки роблять гравці акцизного ринку, які махлюють марками з голограмами (останніх, до речі, ніхто не читає, а якщо б і хотів, то мусив би спочатку винайти спеціальний прилад для визначення підробок). Утім це правопорушення набуло такого розмаху, що це почало серйозно впливати на ринок лікеро-горілчаних виробів і не на жарт перелякало любителів спиртного, змушених розплачуватися здоров'ям за фальсифікат. Податківці приділили цьому шахрайству виняткову увагу: починаючи з 6 грудня минулого року вони проводять оперативно-профілактичну операцію під умовною назвою «Акцизна марка». За цей час вдалося вилучити з незаконного обігу товарів на суму понад 31 мільйон гривень, порушено 510 кримінальних справ, припинено діяльність 172 підпільних цехів із виготовлення фальсифікату.

      Проте глава держави висловив своє незадоволення тим, як здійснюється контроль за недопущенням втрат бюджету у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів. П'ятого лютого Президент провів із цього питання нараду. Податкові міліціонери мусили помізкувати над тим, як навчитися ловити махінаторів на гарячому, використовуючи не стільки адміністративні заходи, скільки економічні методи впливу. Принаймні Віктор Жвалюк запевнив журналістів, що вдалося упорядкувати випуск спирту і поставити під контроль виготовлення продукції, яка його містить. Водночас він же і зазначив, що має намір запровадити на теренах України закордонну практику створення «акцизних складів». Відповідний законопроект, за його словами, доопрацьовують і незабаром запропонують на розгляд парламенту. Є й інша пропозиція — запровадити супроводження великих партій спирту, які відправляють за кордон.