Позавчора Національні збори (нижня палата парламенту) Франції прийняли переважною більшістю голосів (з 577 депутатів 494 — «за» і 36 — «проти») суперечливий закон про заборону учням носити в громадських школах будь-які релігійні символи. Закон ще має бути схвалений Сенатом (верхньою палатою парламенту), але це лише формальність, тому з повною впевненістю можна стверджувати, що після літніх канікул, починаючи з нового шкільного року, мусульманські дівчата не матимуть права з'являтися у школу, запнуті традиційними чорними хустками, християни — з хрестиком на шиї, а євреї — із зіркою Давида.
Конфлікт розпочався ще 1989 року, коли дирекція однієї школи у передмісті Парижа виключила двох мусульманок за відмову зняти хустки. Окрім того, окремі мусульманки, керуючись релігійними забобонами, відмовлялися відвідувати уроки фізичного виховання, а також біології — ті, де йшлося про розмноження. Загалом по Франції таких учениць-«відмовниць» кілька тисяч. Учителі звернулися до президента Жака Ширака з проханням врегулювати справу поширення у школах мусульманського фундаменталізму, і він запропонував створити спеціальну комісію.
Результати опитування громадської думки, які наводить «Франс Пресс», свідчать, що закон підтримують 70 відсотків французів, зокрема 40 відсотків мусульман. Прихильники нового закону посилаються на дуже сильно виражену у Франції традицію відділення держави від церкви. Проти виступають мусульманські організації, а також організації захисту прав людини, переконані, що ворожнеча між мусульманами та християнами в країні лише поглибиться. Проти закону, передусім проти заборони на християнські символи, виступає більшість церковної ієрархії Франції. Проти нього висловився і віце-президент Світового конгресу євреїв Гревіль Джаннер. Окремі арабські країни погрожують погіршенням відносин із Францією.
У Франції мешкає найбільша в Європі мусульманська меншина — до семи мільйонів осіб. Єврейська громада також є доволі чисельною — від 600 до 700 тисяч.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
