Чим не геноцид?
Пригадую, як наприкінці грудня минулого року депутати Верховної Ради з відчуттям гордості за себе прийняли Державний бюджет та розійшлися святкувати Новий рік. З телевізійних екранів лунала палка промова Юлії Тимошенко про намір її уряду підвищити пенсії усім громадянам України. Проте жодного слова не було сказано про іншу частину соціально–незахищеного населення — інвалідів із дитинства та дітей–інвалідів. Їхні статки теж зросли, але не набагато — рівно настільки, наскільки виріс прожитковий мінімум.