Новий ансамбль без солістів

Після недавнього принизливого розгрому з рахунком 0:3 у Голландії головний тренер збірної України Олексій Михайличенко розпустив футболістів і знову зібрав на базі в Кончі–Заспі лише за три дні до наступного товариського матчу. Причому трьох ветеранів наставник «синьо–жовтих» відправив по домівках: Шевченка — до Лондона, Вороніна — до Одеси, Калиниченка — до Москви. Було зрозуміло, що в зустрічі зі збірною Швеції наш тренерський штаб суттєво оновить склад. Що, чесно кажучи, напрошувалося вже давно. І результат виявився настільки несподіваним, наскільки й приємним.

Очікування змін

Пригадується, після успішного виступу на чемпіонаті світу 2006 року Олег Блохін вирішив не вдаватися до кардинальних змін і сподівався виїхати на Євро–2008 за допомогою старих кадрів. Проте, як виявилося, без вливання свіжої крові було не обійтися. Але займатися цією болючою процедурою довелося вже Олексієві Михайличенку. І хоча новий керманич із самого початку оголосив про «відкриті двері» для всіх, хто проявить себе в чемпіонаті України, вірилося в це не надто. Адже Міха раз по раз випускав на поле «стариків», хоча Ворона й Шева не завжди потрапляють навіть до заявки своїх клубів на матчі, а Калина ледь відновився від травми. Тож новачки вже давно чекали свого шансу й нарешті дочекалися.

Нехай наразі Селезньов із Гоменюком не справили враження цілісного дуету, та вони не злякалися досвідчених суперників, а їхня непоступливість і спрага до гри перекрили певні недоліки. Для початкового періоду виступів за збірну форварди «Арсеналу» (тобто вже «Шахтаря») і «Таврії» проявили себе добре, допомагаючи також команді і в обороні. Від гри полтавчан Сергія Кравченка й Григорія Ярмаша залишилося враження, що в збірній вони вже давно — настільки впевнено півзахисник і оборонець відіграли матч на переповненому стадіоні «Расунда». Зазвичай перехід із «молодіжки» до головної команди відбувається непросто, але, схоже, не у випадку з гравцями «Ворскли». Зрозуміло, що оновленому колективу бракує зіграності й взаєморозуміння, але ці якості повинні з’явитися згодом.

Різними шляхами

У поєдинку двох «синьо–жовтих» збірних у Стокгольмі один пікантний момент стався ще до стартового свистка. Аби команди не грали в трусах однакового (жовтого) кольору, австрійський арбітр попросив гостей переодягнутися в сині. А оскільки в наших був лише один комплект форми, то свої сині шорти українцям позичили шведи, довелося тільки заклеїти емблему.

Кожен із суперників переслідував свої цілі: шведи готувалися до чемпіонату Європи (на Євро–2008 вони виступлять в одній групі з росіянами, греками й іспанцями), українці будують команду з прицілом на кваліфікацію до світового форуму–2010. Проте, спостерігаючи за подіями на полі, складалося враження, що саме гостям перемога потрібна більше.

Підопічні Михайличенка анітрохи не знітилися й завдали ледь не вдвічі більше ударів по воротах, ніж господарі. «Стріляли» Гай, Кравченко, Селезньов, Гоменюк, Назаренко. Після кутового ледь не відзначився Кучер — м’яч із лінії воріт вибив захисник. Непогано в центрі поля замінив Анатолія Тимощука наш «голландець» Євген Левченко. Можливо, саме така активність чи не всіх наших гравців збила з пантелику шведів, які не знали, кому ж за відсутності Шевченка й Вороніна приділяти найбільше уваги.

Команда Ларса Лагербека відповіла двома гострими випадами з флангів. Одного разу Златану Ібрагімовичу не вистачило кількох сантиметрів, аби встигнути на простріл, у другому — феноменальну реакцію продемонстрував Андрій П’ятов.

У другому таймі збірна Швеції намагалася додати за рахунок замін, але по–справжньому небезпечно біля наших воріт було лише одного разу, коли Шевчук і Чигринський залишили без нагляду Хенріка Ларссона, але зірковий ветеран спрямував снаряд п’ятою просто в руки нашого кіпера. А долю зустрічі вирішив удар здалеку півзахисника «Дніпра» Сергія Назаренка. Воротареві «Хаммарбю» Рамі Шаабану, котрий вийшов на заміну в другому таймі, залишалося тільки розводити руками й розповідати своїм захисникам, як неочікувано змінив траєкторію м’яч.

Хоча шведам далеко до голландців, перемога в Стокгольмі вселяє оптимізм у душі вболівальників. Адже, як виявилося, у збірній України є кому замінити лідерів, хоч би як скаржився на брак нових кадрів ще Олег Блохін.

Олексій Михайличенко тим часом разом із Володимиром Веремеєвим не збиралися почивати на лаврах і вчора побували у Фінляндії на матчі команди цієї країни з одним із наших наступних суперників — білорусами.

ТАБЛО

Швеція — Україна — 0:1

Товариський матч. Стокгольм, стадіон «Расунда». 23 500 глядачів

Гол: Назаренко, 82

Швеція: Ісакссон (Шаабан, 46), Нільссон, Мельберг, Вільгельмссон, С. Ларссон (Юнгберг, 46), Чельстрем, Ліндерот (А. Свенссон, 57), Ханссон, Александерссон (Стоор, 73), Х. Ларссон, Ібрагімович (Елмандер, 57; Олбак, 72)

Україна: П’ятов, Ярмаш, Кучер, Русол (Чигринський, 46), Шевчук, Назаренко, Левченко (Мандзюк, 46), С. Кравченко, Гай, Гоменюк (Гладкий, 66), Селезньов

Суддя — Айнваллер (Австрія)

Попереджень не було.

ПІСЛЯМОВА

Ларс Лагербек,
головний тренер збірної Швеції:

— Не варто драматизувати цю поразку. Так, нам неприємно, але це був лише товариський матч. Зате я відсотків на 90 уже визначився зі стартовим складом на перший матч чемпіонату Європи. Україна не нагадує мені суперників по групі — греків і росіян, але це команда такого рівня, який нам був потрібен для контрольної зустрічі.

Олексій Михайличенко,
головний тренер збірної України:

— У матчах із Голландією й Швецією ми виконували заздалегідь намічений план: у Роттердамі дали зіграти перевіреним виконавцям, у Стокгольмі — новачкам і тим, хто нечасто потрапляє до складу. Ми хотіли дати їм якомога більше ігрового часу, аби подивитися, як вони проявлять себе в зустрічі проти сильного суперника.

Гра вийшла доволі динамічною. Позитивного результату нам вдалося досягти за рахунок колективних дій: з ігрового ансамблю ніхто не випав. Команда зіграла так, як ми того й бажали, швидко й злагоджено переходила з оборони в атаку, колективно діяла у відборі. Крім того, ми непогано вивчили гру шведів і зуміли нейтралізувати їхні козирі.

Наші молоді й нові гравці чудово себе проявили, довели, що на них можна розраховувати. Хоча по одному матчу, звісно, далекосяжних висновків робити не варто. Ми будемо й надалі впроваджувати політику, згідно з якою ті, хто демонструє гарний футбол у клубах, отримуватимуть запрошення до збірної.

А ТИМ ЧАСОМ...

Товариські матчі. Чехія — Шотландія — 3:1, Латвія — Естонія — 1:0, Італія — Бельгія — 3:1, Німеччина — Сербія — 2:1, Португалія — Грузія — 2:0, Угорщина — Хорватія — 1:1, Румунія — Чорногорія — 4:0, Франція — Парагвай — 0:0, Іспанія — Перу — 2:1, Бразилія — Канада — 3:2, Вірменія — Греція — 0:0, Польща — Данія — 1:1, Голландія — Уельс — 2:0, Трінідад і Тобаго — Англія — 0:3.