Унікальна особистість, талановитий фотограф, самовідданий митець, культурний посол, авантюрист за покликанням, людина фантастичної енергії... Це — про Івана Дудкіна, одного з найвідоміших українських мандрівників. Усе своє життя він присвятив невтримній пристрасті — з рюкзаком та фотоапаратом блукати планетою. Його світлини з успіхом демонструвалися на 62 персональних фотовиставках у 24 містах України і багатьох країнах світу (Польща, США, Індія...). В активі Івана Федотовича, крім усього іншого, — гірські сходження на вершини Кавказу, Саян, Піренеїв, Тянь–Шаню, Гімалаїв, Аляски тощо. Пішки, на катамарані, велосипеді, мотоциклі, автостопом він здолав десятки тисяч кілометрів по найцікавіших куточках планети, здійснив два навколосвітні плавання.

Якщо серед тих, хто проводжав українську делегацію на кінофестиваль до Канна, були песимісти, вони, мабуть, пророкували нашим кінематографістам долю бідних родичів. Бо, якщо чесно, то й оптимісти сумнівалися у тому, що у компанії надрозвинених кіноіндустрій світу, які щорічно знімають сотні картин з багатомільйонними бюджетами, ми зі своїми мінімальними кіноздобутками зможемо виглядати достойно. Але всі вони виявилися нікудишніми прогнозистами — із Канна українці повернулися з солідними трофеями, залишивши там про себе дуже непогане враження.

Троє науковців — професор Дмитро Горбачов, доцент Олександр Завадка й кандидат філології Ярина Цимбал — уклали дивовижну книжку, здатну приголомшити навіть скептиків, для котрих класика — то читання школярів та літературознавців.