Уже через півгодини спілкування з Борисом Івановичем у його скромній івано–франківській квартирі мене накрила інформаційна лавина з найменувань військових частин, з’єднань, прізвищ командирів, дат, воєнних і післявоєнних подій. Розповідь господаря дивувала енциклопедичною точністю і вичерпною лаконічністю. Зауважте: у липні йому виповниться 86 років. Пригадалося, здається, Цицеронове: над досконалими людьми старість немає сили.
Почувши мою похвальну репліку, з кухні нагодилася Ніна Андріївна і відкрила секрет блискучої чоловікової пам’яті. «Знаєте, — зізналася вона, — Борис Іванович принципово не вживає алкоголю і не курить, навіть на сімейні ювілеї лише пригублює чарку. Але й це не головне. Він весь час перебуває у стані безперервного захоплення: щось читає, шукає, колекціонує, уточнює. Йому все цікаво. Каже, що без цього жити не може. І це — суща правда».