Епопея з доларом в Україні нагадує трагіфарс: поки Рада та правління головного фінансового регулятора публічно з’ясовують стосунки, ніхто в державі не знає, скільки фактично вартує наша грошова одиниця. Позавчорашнє вечірнє засідання Ради НБУ також не розставило крапки над «і». Новий офіційний курс — 4,85 — ніяк не вписується в основні принципи грошово–кредитної політики, затверджені Радою Нацбанку, які передбачали, що в нинішньому році курс гривні не вийде за межі 4,95—5,25. Голова Ради НБУ Петро Порошенко заявив журналістам, що вони отримали пропозиції від правління банку на тему «Яким мав би бути новий валютний коридор?». Рада вивчатиме ці документи два тижні й уже тоді ухвалить остаточне рішення.
«Стрибайте щодня!»
На конкретних цифрах пан Порошенко не зупинявся. Але сказав, що підзвітний йому орган дуже хотів би припинити існування в державі двох валютних курсів — офіційного та міжбанківського. І натякнув, що надалі офіційний курс гривні може змінюватися щодня. Тим самим кинув камінь у город голови правління НБУ пана Стельмаха, якого за надмірну консервативність у курсоутворенні називали «Містер 5,05».
Через жорсткі й не завжди узгоджені дії Нацбанку в країні вже з’явилися проблеми. Наразі в банківському секторі. І йдеться не лише про незручність для людей, що хочуть продати або купити валюту і стикаються в обмінних пунктах із маржею 20—30 копійок за один долар. Гірше, що банки практично перестали видавати кредити — хіба що споживчі, і то під шалені відсотки. Потенційні вкладники не тільки не відкривають нових депозитних рахунків, а й з’явилася тенденція, коли договори розривають достроково. Банки відчувають шалений дефіцит гривні, вартість їх на міжбанку зросла неймовірно. Експерти прогнозують дві неприємні речі: дефолт певних банків та стагнацію ринку нерухомості. Перша біда небезпечна тим, що може викликати так званий «ефект доміно», коли після банкрутства навіть найменшого банку починається паніка, а друга може спричинити колапс будівельного сектору та серйозні зменшення статків дуже багатьох українців.
Як скоротити інфляцію
Петро Порошенко, втім, зробив собі дуже сміливий комплімент: «Монетарна політика Національного банку привела до того, що у травні ми матимемо подвійне скорочення темпів зростання інфляції». І додав, що Нацбанк, мовляв, єдиний воїн на цьому полі — тоді як уряд та парламент фактично не протидіють знеціненню грошей. Аналітики вважають такі слова голови Ради НБУ перебільшенням. «Природа нинішньої інфляції є немонетарною, — сказав «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Зумовлена вона значним, на 45%, зростанням доходів населення внаслідок соціальних та інших виплат, а також подорожчанням сільськогосподарської продукції». Це значить, що, хоча інфляція у травні й справді вгамується, автор цієї доброї справи аж ніяк не Національний банк та його Рада, а сезонне зниження цін і зменшення ефекту соціальних виплат.
Тим часом фінансовий регулятор взявся наполегливо готувати комерційні банки до важких часів: настійливо рекомендує направляти прибутки у резервний фонд. Причому розмір цього фонду має становити щонайменше чверть усього капіталу банку — щоби бути готовим покривати можливі збитки.