Пропрезидентські сили дарма так радіють з того, що «опозиційна трійка розпалася», — мовляв, Соцпартія довела, з ким їй насправді по дорозі, й залишила «Нашу Украну» та БЮТі (котрі здатні лише «рватися до влади») в гордій самотності. Звісно, для «більшовицьких» речників голосування 3 лютого, в якому брала участь і СПУ, стало благодатним джерелом для черпання бруду, який можна зайвий раз вилити на опозицію. Та й самі «нашоукраїнці» з БЮТівцями зопалу наговорили соціалістам чимало не дуже приємних слів, давши привід своїм ворогам зловтішатися з опозиційної сварки.

Учора голова Нацбанку Сергій Тигіпко повідомив про зростання цінової конкурентоспроможності української економіки. Він пояснює це зокрема вдалою політикою НБУ стосовно обмінного курсу. «Ми будемо й надалі максимально притримуватися доларової «прив'язки», — наголосив пан Тигіпко. — Для експортерів нинішній обмінний курс є реально ефективним, для експортерів він просто ідеальний, враховуючи ціни на метал і продукцію хімічної промисловості. Така політика суттєво впливає на збільшення надходжень валюти в Україну. Міжнародні резерви НБУ протягом минулого року зросли більш ніж у півтора раза і сьогодні становлять 7 мільярдів 177 мільйонів доларів. При збереженні високих темпів зростання економіки голова НБУ прогнозує, що міжнародні валютні резерви наприкінці цього року сягнуть позначки у 9—9,5 мільярда доларів.

Після того як Ольга Колінько зайняла посаду заступника Генпрокурора, політики й аналітики почали гадати, хто ж очолить звільнене нею крісло голови Координаційного комітету з боротьби з корупцією й організованою злочинністю при Президентові. Адже, як показали події, що передували приходу пані Колінько та Геннадія Васильєва з його донецькою раттю на Різницьку, посада голови антикорупційного комітету інколи буває важливішою за Генпрокурорську. Святослава Піскуна, попередника нинішнього глави ГП, президент відправив у відставку саме після того, як його вщент розкритикувала екс-голова вищеназваного комітету на колегії цієї установи.

Одна з найгарячіших політичних тем, які нині в Галичині передаються з вуст в уста, — несподіваний для багатьох крок Тараса Чорновола вбік від «Нашої України». Член партії «Реформи і порядок» у п'ятничній програмі «Темник» каналу «Ера» висловив незгоду з діями «нашоукраїнців» у парламенті, які штовхають Віктора Ющенка до поразки на виборах, і висловив твердий намір вийти зі складу фракції, хоча й запевнив, що в жодному випадку не перейде до «більшості», хіба що до БЮТі. А під парламентські вибори-2006 Тарас не проти створити власну політичну силу.

Постiйний представник Президента у Верховній Раді Олександр Задорожнiй внiс до парламенту проект закону, який передбачає скорочення термiнiв виборчої кампанiї до 90 днiв, тобто удвічі порівняно з діючим законодавством. Висунення кандидатів у Президенти, згідно із запропонованими законопроектом Задорожнього змiнами до закону «Про вибори Президента України», має розпочатися за 85 днiв до дати виборiв (зараз — за 170 днiв).

У відповідь на публікацію в арабській газеті «Аль-Хаят», в якій стверджувалося, що українські вчені буцімто передали в 1998 році афганським талібам валізки з ядерними боєзарядами, МЗС України зауважило, що «деякі видання... нехтують здоровим глуздом і серйозним ставленням до відбору інформації для своїх публікацій». У коментарі прес-служби зовнішньополітичного відомства ще раз підкреслено: «ядерна зброя ніколи не переходила під контроль України». МЗС нагадало, що ядерне роззброєння України завершилося 1 червня 1996 року, коли всі боєприпаси було вивезено в Росію. «По завершенні вивезення ядерних боєприпасів із території України спільною комісією міністерств оборони України та Росії було здійснено пономерний облік вивезених ядерних боєприпасів та перевірено всі сховища, де боєприпаси зберігалися», — говориться у міністерському коментарі.