Учора у Львові презентували ІІІ Міжнародний фестиваль Бруно Шульца, що проходитиме з 26 до 31 травня у Дрогобичі. Захід називають наймасштабнішим із тих, що колись були присвячені цьому митцеві. До України приїхали провідні дослідники творчості Шульца з Бразилії, Ізраїлю, Данії, Італії, Австралії та інших країн. На особливий резонанс претендують перформенс Влодка Кауфмана на вежі дрогобицької ратуші, проект «Цинамон» від Юрія Андруховича та польського гурту «Карбідо», виступи гуртів з Австралії, Франції та Польщі, вернісажі виставок Лолі Кантор (США), Бартоломея Міхаловскі (Польща), акції від мистецької формації «Кома». Трішки Шульца перепаде і львів’янам — у галереї «Дзиґа» можна буде переглянути виставку коміксів на оповідання Бруно Шульца німецького художника Дітера Юдта.

«В Україні стає престижно допомагати музеям», — позавчора на урочистостях з відзначення переможців ІІІ Всеукраїнської акції «Музейна подія року» голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко. Незважаючи на урочистий контекст події, перша леді говорила і про проблеми також. «Співробітники музеїв мають знайомитися з ідеями, проектами, програмами, знаходити ґранти і підтримку від більших музеїв, створювати мережі для обміну експонатами. Вони мають багато читати — як формувати бюджет, як добувати кошти, як робити музеї доступними», — переконана пані Катерина.

Виставка «ЮНЕСКО–Італія», на якій представлені понад сто світлин із зображенням культурних та природних італійських пам’яток, занесених до списку всесвітньої спадщини, відкрилася у Музеї етнографії.

Цей гоноровитий «кам’яних справ майстер» був переповнений амбіціями, що часто видавалися надмірними. Однак без цієї зухвалості він не став би справжнім пестунчиком Фортуни, не залишився в нашій пам’яті сміливим першопрохідцем, яким сьогодні пишається Київ. Цей «Колумб архітектури» полишив по собі цілу низку «перлин» — «Будинок із химерами», Художній музей, Миколаївський собор... А той «шалений» авантюризм, що підштовхував його на «божевільні витівки», для багатьох тепер є приводом для захоплення і... наслідування.

На відміну від Владислава Бутусова, який виспівував «Гуд бай, Амєріка, о–о–о», нашому Олегові Скрипці час затягнути фразу, що має зворотній зміст, — «Хелло, Америко!». Оскільки на початку червня він вирушає за океан, де на нього вже давно зачекалися тамтешні шанувальники «Воплів».

Проект «Пінзель» — найбільш сміливий та амбітний у всьому книжковому репертуарі 2007го. Альбом репродукцій виконано, сказати б, з використанням передових західних технологій репрезентації скульптури — тож творчість загадкового майстра XVIII століття одразу постала шокуюче яскраво. Нинішнє «відкриття» Пінзеля можна порівняти — за резонансністю, а не за масштабами, — з першим репродукуванням мистецьких пам’яток трипільської культури.

Отже, півфінальні баталії «Євробачення–2008» позаду. Але переживання, на щастя, і для нас також, ще не закінчилися. Сьогодні у Белграді — фінал конкурсу, в якому наша Ані Лорак має всі шанси на перемогу.