Звідки паспорт, батоно?

Днями в інтернеті з’явилися цікаві документи, які можуть спричинити далекосяжні політичні наслідки. Якщо версія, яка з них випливає, отримає підтвердження, може бути поставлене під сумнів... українське громадянство одного з ключових діячів і спонсорів «Народної самооборони», народного депутата Давида Жванії. Адже, щоб набути статус парламентарія (до ВР пан Жванія проходив тричі у 2002, 2006, 2007 роках за списками «Нашої України»), або посісти державну посаду (у 2005 році був міністром МНС), необхідно бути громадянином України. А із цим у Давида Важаєвича, схоже, є питання.

Офіційно пан Жванія (тоді — батоно Давіт Жванія, громадянин Грузії) набув громадянства України та отримав український паспорт у 1999 році, як громадянин колишнього СРСР, який на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території України. Цю дату пан Жванія наполегливо вказує в усіх біографіях, адже такий спосіб отримання громадянства убезпечив його від різних формальностей і процедур. Підставою для видачі паспорта громадянина України стало рішення Радянського райсуду міста Києва від 30 вересня 1999 року, яким «встановлено факт того, що Жванія Д. В. безперервно проживає в Україні, а саме в м.Києві, з 1991 року», а також працює в компанії «Брінкфорд Лімітед». Але рішення суду ґрунтується фактично лише на власних поясненнях Жванії. А документи свідчать про інше.

По–перше, Жванія сам чесно вказав у заяві про надання посвідки на проживання, що вперше в’їхав в Україну... у тому ж 1996 році. По–друге, у 1998 році Давид Жванія отримав грузинський паспорт, чинний до 2003 року! Як відомо, суміщати українське громадянство з будь–яким іншим заборонено.

У цьому зв’язку виникає питання: якщо ця версія підтвердиться, як можна бути народним депутатом особі, що заплуталась у власних «громадянствах»? «УМ» нічого не стверджує, а лише вказує на те, що написано в документах. Сподіваємось, що остаточну крапку в цій історії поставлять відповідні органи. Цікавими були б і пояснення самого пана Жванії.