Свято на антимонопольній вулиці

      Днями набрали чинності зміни в законодавстві з питань захисту економічної конкуренції, що суттєво підвищує статус АМК. Відтепер він є державним органом зі спеціальним статусом. Це, зокрема, означає особливий порядок призначення та звільнення керівних осіб та деякі специфічні відмінності у процесуальних засадах дяльності комітету, охороні особистих та майнових прав його працівників нарівні з працівниками правоохоронних органів. Закон забороняє втручатись у порядок призначення на посади голів територіальних відділень та їхніх заступників. Відтепер це є винятковою компетенцією голови комітету, який робитиме кадрові перестановки без будь-якого погодження з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування. У свою чергу, антимонопольники мають право приходити на підприємство і з'ясовувати все, що їм потрібно для розслідування, яке можуть порушити з власної ініціативи. А в разі відмови їм у наданні документації звертаються до суду. Справа закінчується відчутними штрафними санкціями, як це сталося недавно з одним великим підприємством, що сплатило кілька десятків тисяч гривень за скаргою АМК.

      Це досить слушна зміна у законодавстві, особливо, якщо зважити, що АМК має право відстежувати дії виконавчої влади аж до рівня міністерств. Для довідки: минулого року антимонопольники зафіксували, за словами першого заступника голови антимонопольного відомства Олександра Мельниченка, від 400 до 500 порушень конкуренційного законодавства. Посилюючи вплив комітету, новий закон закріплює за ним практику відкритих слухань із найрезонансніших справ. Те, що такі справи не забаряться, — поза сумнівом. Адже листів від обурених громадян та підприємців, різноманітних відомств і органів самоврядування до АМК надходить все більше. Дві тисячі звернень було у 2002 році, у минулому — на півтори тисячі більше. «Отже, вірять Антимонопольному комітету», — із задоволенням констатував під час прес-конференції пан Мельниченко. Уся ця інформація, запевнив він, надійно зберігається і не розголошується до часу «ікс», поки триває розслідування. Тим паче що її порівнюють із базою даних про ключові стратегічні ринки України, яку зберігають у сейфах комітету.

      Як випливає зі звернень громадян та з аналітичних розвідок АМК, найчутливіші для вітчизняної економіки коливання відбуваються на ринках бензину, хліба, житлово-комунальних послуг, транспорту і зв'язку. АМК хотів би мати більше можливостей впливу на систему захисту конкуренції на цих ринках. Зокрема, у сфері природних монополій, на думку Олександра Мельниченка, принциповим питанням є створення спеціальних національних регуляторів. Природні монополісти не повинні формувати свою тарифну політику без урахування позиції споживачів. Національній комісії у сфері зв'язку, зауважив перший заступник голови АМК, належить апробувати у своїй роботі згаданий принцип. Те саме стосується й аналогічного органу, який планують створити у галузі транспорту, а можливо, згодом і у сфері житлово-комунальних послуг. До речі, АМК довів до переможного фіналу суперечку навколо тарифів щодо водовідведення в Одесі. Днями суд виніс відповідне рішення, не на користь місцевих органів влади. Утім, аби гору взяли здоровий глузд і принципи конкуренційного законодавства, зовсім не обов'язково розпочинати судову тяганину. Антимонопольники вже не раз добивалися позитивного результату, коли надсилали листи зі своїми зауваженнями тiй компанії чи фірмі, яка, на їхню думку, перебуває на межі порушення конкуренційного законодавства. Зокрема, АМК надав свої рекомендації стосовно «хлібної пороблеми» на Хмельниччині — і ситуацію було виправлено. Саме так і закінчується справа, коли учасники ринку добровільно визнають неправомірність своїх дій.

      Утім якщо нинішнє керівництво АМК обмежиться тільки такими підходами у роботі, це означатиме, що воно мало чим відрізняється від своїх попередників. Вiзьмемо для прикладу ринок нафтопродуктів. Навіть укладення угоди про співпрацю з нафтотрейдерами, що відбулося днями, не гарантує антимонопольникам цілковитої «прозорості» і обізнаності щодо стану справ партнерів. Укладаючи цю угоду, АМК був радий і тому, що у нього з'явилася можливість отримати повний перелік суб'єктів господарювання, які діють у цьому сегменті ринку. Не завжди у комітету є важелі впливу, аби запобігти антиконкурентній змові, і підтвердженням тому була, скажімо, ситуація, яка кілька тижнів тому склалася на ринку бензинів у Дніпропетровській області. Для того щоб повністю володіти ситуацією, АМК України добивається повноважень, які б дозволили йому застосовувати такий захід, як обшуки, не тільки стосовно юридичних осіб. Уже підготовлено проект відповідного законодавчого акта, який, за словами пана Мельниченка, даватиме право антимонопольникам застосовувати обшуки щодо фізичних осіб.

      На користь розширення повноважень АМК України розроблено також низку інших законопроектів і нормативних актів. Зокрема, в одному з них iдеться про контроль за наданням фінансової та будь-якої іншої підтримки підприємствам з боку держави. У контексті зближення українського законодавства з європейським це конче необхідно. «У Європейській комісії такі речі відстежують», — зазначив Олександр Мельниченко. Крім того, антимонопольники підготували законопроекти і нормативні акти, в яких iдеться про забезпечення доказів про антиконкурентну змову.