Небезпечний успіх

10.02.2004

Ігор КОРОЛЬОВ

Олена Ляшенко у срібному танці. (Фото РЕЙТЕР.)

Чемпіонат Європи, який днями завершився в Будапешті, в українських шанувальників викликав неоднозначні почуття. З одного боку, за роки, що минули відтоді, як тріумфувала на льоду тендітна Оксана Баюл, представники нашої держави чи не вперше добилися справді значних успіхів, з іншого – ми цього так і не побачили, адже українське телебачення трансляцію з Угорщини не вело. Окрім того, медалі в танцях та одиночному жіночому катанні змусили вкотре замислитися над тим, що в Україні фактично немає ковзанок для тренувань, а значить, і надій на появу нових Баюл та Петренків. Але про це і сказано, й написано вже чимало, тому, попри бажання зайвий раз побідкатися із жалюгідних перспектив молодого покоління українських фігуристів на міжнародній арені, краще порадіємо за «стару гвардію», яка й за цих умов примудряється тішити своїх уболівальників такими-сякими досягненнями. Щоправда, тренуючись переважно за океаном, але ж ми домовилися не згадувати про сумне...

Танцювальна пара Олена Грушина та Руслан Гончаров, яким вперше у кар'єрі світило місце на п'єдесталі європейської першості, прагнучи не випустити цю «синицю» з рук, свою довільну програму відкатали просто надійно. Саме відсутність додаткового артистичного лоску і стала причиною відльоту до болгарської пари «журавля в небі» — срібних медалей. Хоча слід визнати, що Албена Денкова та Максим Ставійський демонструють потужне і складне за технічним виконанням катання. Відчувається вплив їхнього російського тренера і те, що тренуються болгари переважно в підмосковному Одинцово. При цьому навіть наші північні сусіди визнають, що перемога російського дуету Тетяни Навки та Романа Костомарова була настільки непереконливою, що якби болгари виступали під російським прапором, то першими були б вони. Виходячи з такого підходу до конкуренції в цьому виді фігурного катання, «бронза» була запрограмованою «стелею» українського дуету. І все ж «крига скресла»: Грушина та Гончаров — у «списку» претендентів, що може сприяти успішному (за нашими мірками) виступу українців на чемпіонаті світу в німецькому Дортмунді, який відбудеться вже за місяць.

Понад 9 тисяч глядачів зібралося на трибунах арени в Будапешті, щоб стати свідками фінального акорду в змаганнях жінок. Це й не дивно, якщо зважити на те, що вперше в історії чемпіонкою могла стати угорська фігуристка. Минулого року 22-річна Юлія Шебештьєн (саме так насправді звучить прізвище угорки, яку деякі ЗМІ вперто називають Себестьєн) уже була третьою, і тепер рідні стіни були її останнім шансом зробити крок уперед та увійти в пантеон чемпіонів. Після того, як Олена Соколова «завалила» коротку, опинившись аж на шостому місці, конкуренцію угорці могла скласти лише 27-річний спортінструктор із Києва Олена Ляшенко. Учениця Марини Амірханової не брала участі в останньому чемпіонаті України через травму, але до «Європи» встигла відновитися настільки, що за її особистим визнанням показала свій найкращий «прокат» у кар'єрі. Наша Олена просто чудово відкатала свою улюблену довільну програму під саундтрек із кінофільму Елліота Голденталя «Фріда». Трагічний образ великої художниці пройняв навіть місцеву публіку, яка, здавалося, на мить забула, за кого вболіває, але не суддів. Їм більше сподобалося потужне танго у виконанні Шебештьєн... Юлія справді володіє найпотужнішими стрибками у світі. Проте цього разу вона знітилася і свої каскади виконала в урізаному варіанті. На думку тренера Соколової, Віктора Кудрявцева, якби змагання відбувалися не в Угорщині, судді цей факт обов'язково помітили б, і віддали першість нашій Ляшенко. Щодо єдиної росіянки на ЧЄ-2004, то вона змогла завдяки спільному виконанню програми на музику з мюзиклу «Нотр Дам де Парі», стати «бронзовою». Це крок назад, враховуючи її минулорічне друге місце на першості континенту. Щоб «продефілювати» у зворотному напрямі, Олені Ляшенко знадобилося дев'ять (!) років — «бронзовою» вона була у 1995-му в... Дортмунді. Чи зможе українка за місяць у щасливому для себе місті поборотися за світові нагороди? Враховуючи приїзд у Німеччину американок і китаянок, для цього треба стати кращою серед представниць Старого Світу. На жаль, друга наша представниця, Галина Маняченко, після падіння під час виконання програми обмежилася сімнадцятим місцем із 24 учасниць.