...Нас підкидає на хвилі, потім рвучко тягне вниз, і вдаряє об наступну хвилю. Ніби на коні, я зриваюся зі свого сидіння догори. Затим іде ще кілька стрибків, але вони вже слабші. Ноги зафіксовані шнурками, тому я лишаюся на борту надувного човна, але найм’якшою частиною тіла торкаюся бурхливої гірської ріки. Струшую воду і обертаюся назад, щоб пересвідчитися, чи всі на місці. По боках сидить по троє, і один позаду — все нормально. Ми сміємося і кричимо. Щойно ми пройшли Гук — складний поріг на річці Чорний Черемош у Карпатах.