Битва за Київ: не просто репетиція

Як про вибори мера Мукачева 2004 року казали, що то — «репетиція виборів Президента», так і нинішня виборча кампанія в Києві оголошена «генеральною репетицією» наступних президентських перегонів. Чи так воно насправді? Мабуть, не зовсім. Адже за столичний комунальний трон змагаються не зовсім ті політичні сили, що фігурують на загальноукраїнській арені. У Києві кандидатів значно більше, інакші й конфігурації блоків. Крім того, у столиці залишається фактично «поза грою» Партія регіонів, вельми популярна в масштабах усієї України. Але київські вибори–2008 мають дати відповідь принаймні на одне запитання, дуже важливе для президентської кампанії 2010 року: чи зможе на цьому плацдармі здобути стратегічну перемогу Блок Юлії Тимошенко?

Амбіції БЮТ

Хай там як, а саме столиця є тестовим майданчиком для амбіцій Леді Ю, котра має на меті здобути максимум влади в усій Україні. По суті, головна інтрига нинішньої київської кампанії зводиться до того, хто кого подужає — БЮТ чи «решта світу»? Бо насправді, при всій поліваріантності комбінацій, у спрощеному вигляді ці вибори зводяться до такого: БЮТ гадав, що має у столиці велику підтримку, тому докладав усіх зусиль, аби скинути Леоніда Черновецького й промерську більшість. Це завдання виявилося складнішим, ніж здавалося, адже єдиний кандидат у мери так і не постав, тож основна боротьба насправді точиться не між «корупціонером» «Льонею–Космосом» та «демократами», а в середовищі самих «демократів». Турчинов поборює Кличка, Катеринчук — Турчинова, Кличко критикує Катеринчука, котрий каже, що це Кличко, а не він, допомагає «Космосу» знову стати мером. І ці стосунки — чи не яскравіше свідчення розвалу «демократичної» коаліції, аніж останні події в парламенті.

Парадокс, але очевидно, що для багатьох «демократів», у тому числі для очільників секретаріату Президента, перемога Черновецького буде вигіднішою, ніж перемога Олександра Турчинова та Блоку Тимошенко. Як і для БЮТ кращим результатом буде неуспіх Віталія Кличка й подальше комбінування більшості–меншості в Київраді, хай навіть при старому міському голові.

Однак чим ближче до виборів, тим більше БЮТівська більшість у новій міській раді виглядає примарною. Рейтинг Блоку Тимошенко у столиці виявився не зовсім відповідним рейтингу кандидатки в президенти Тимошенко. Тому емісари БЮТ шукали способи, як перенести ці вистраждані вибори на осінь — аби змінити диспозицію й наростити вплив. Утім, як не крути, голосування таки відбудеться 25 травня.

Голоси за гроші

Це буде День Києва — день масових гулянь, коли молодший електорат, орієнтований на Турчинова, Кличка, Катеринчука тощо, має багато цікавіших справ, аніж вибори. Тоді як голосуванням насамперед перейматимуться пенсіонери, котрих Черновецький пригодовує регулярними й дуже схожими на політичну корупцію доплатами на суму 100 і більше гривень кожному — до Благовіщення, Пасхи, Дня Перемоги, власне Дня Києва. Спробуй не підтримай такого!

Ситуація для «демократів» ускладнюється ще й ініціативністю глави Шевченківської РДА, народного депутата з Блоку Литвина Віктора Пилипишина. Він не лише вражає виборців найбільшими в місті білбордами та зрізає дерева, аби поставити рекламні щити з гаслами «Посади дерево!». Є купа інформації про те, що від імені Пилипишина агітатори ходять по квартирах і ніби пропонують за голосування на користь цього засмаглого достойника суми від 100 до 250 грн. Так що результати виборів можуть бути більш ніж несподіваними з огляду ще й на це...

Початок великого розчарування?

Але, якщо чесно, саме ця виборча кампанія може стати відправною точкою для того, аби широкі маси електорату — принаймні київського — розчарувалися в усіх без винятку «демократичних» кандидатах і блоках. Адже представники великого бізнесу, спрямованого на забудову Києва та розподіл досі ще не поділених шматків столиці, є фактично в усіх блоках–фаворитах. Найбільше, звісно, у Черновецького, але вистачає й у БЮТ (такі, як Олег Куровський), і в Блоці Кличка (люди Лева Парцхаладзе), і в Блоці Катеринчука (за даними різних ЗМІ, виборча кампанія проводиться на гроші скомпрометованих попередніми виборами «олігархів другого ешелону» Хмельницького та Іванова), і в блоці Омельченка, в «НУНСі», який, до речі, всупереч анонсам, досі не визначився, кого підтримувати на мерство.

Утім боротьба за Київ розгорнулася не на жарт. Адже це не тільки справа принципу, а й джерело для викачування величезних фінансових ресурсів, і майданчик для «розкрутки» другорядних персонажів перед наступними кампаніями.

Згідно з різними соціологічними дослідженнями, фаворитами перегонів є три блоки — Тимошенко, Кличка й Черновецького.

БЛОК ЧЕРНОВЕЦЬКОГО

Леонід Черновецький: Усе, що вами ініційовано, може бути використано проти вас

Якщо рік тому рейтинг мера Києва впав до якихось 10%, то зараз він упевнено наближається до того показника, з яким Леонід Черновецький переміг у 2006 році — близько 30%. Як і того разу, тепер Черновецький має намір «виїхати» на міжусобицях у таборі своїх опонентів. Здавалося б: за два роки кияни пересвідчилися у, скажемо прямо, неадекватності міського голови, приклеїли до нього прізвисько «Льоня–Космос» та розповіді про захоплення наркотичними забавками, а головне — стали свідками регулярних «дерибанів» міської власності, надто ж легендарної «операції 1 жовтня», коли наближені до мера бізнесмени через Київраду фактично вкрали понад 1,5 тисячі гектарів дорогої столичної землі. Однак починається нова виборча кампанія — й супротивники Черновецького наступають на ті самі граблі, що й раніше: борються не так із ним, як між собою. А Леонід Михайлович зі своїм блоком, посиливши колишній бізнес–ресурс адміністративним ресурсом, до зимової роздачі продуктових пайків за місцем проживання (усім охочим його підтримати) додав цільові виплати пенсіонерам з нагоди численних свят уже безпосередньо перед виборами. Виплати відбуваються за рахунок київської влади, і хоч би як уряд Тимошенко не пробував завадити цим транзакціям, для столичних пенсіонерів кілька «Льоніних сотень» — не менш, а то й більш вагомі, ніж «Юліна тисяча» за вкладами радянського Ощадбанку. Тож «політичні хабарники» на рівні Києва принаймні урівноважили один одного.

Крім іншого, Черновецький як представник чинної влади запровадив у столиці довготривалу піар–акцію майбутніх будов та ремонтів, хай навіть значна частина з них у найближчі роки так і залишиться лише красивими обіцянками на білбордах. Саме Черновецький і його команда розміщує в столичних і центральних ЗМІ найбільше оплачуваних та прихованих рекламних матеріалів на свою користь. А деяким центральним телеканалам, кажуть, платять величезні гроші лише за те, щоб не давали негативної інформації про Леоніда Михайловича. І це, очевидно, теж елементи програми Черновецького «З людьми і для людей».

БЛОК ТИМОШЕНКО

Олександр Турчинов: Ми ніколи не ставили перед собою простих завдань

Упевненість у тому, що в Києві підтримка її власної персони апріорі забезпечить перемогу будь–якому кандидатові від БЮТ, може зіграти з Юлією Тимошенко поганий жарт. Адже хоч рейтинги Олександра Турчинова й справді сягнули вельми пристойних показників, активна конкуренція на спільному полі з давно розкрученим у Києві Віталієм Кличком поки що призводить до зміцнення позицій Леоніда Черновецького, чий електорат залишається незмінним. Додати сюди ще активно «красивого» Катеринчука, який «відщипує» виборців не лише в конкурента за жіночі серця Пилипишина, а й у соратників із «помаранчевого» табору, і ситуація для БЮТ виглядає ще тривожнішою. Особливо якщо вибори пройдуть таки в один тур (а інші варіанти, з огляду на жорстку позицію Банкової, уже можна вважати нездійсненними).

Однак ні про яку підтримку «чужого» кандидата у Блоці Тимошенко від початку навіть чути нічого не хотіли, кинувши всі сили на просування Турчинова у мерське крісло. За справу взялася сама Леді Ю, яка почала особисту агітацію за свою «праву руку» ще на з’їзді БЮТ, де відбувалося висунення представника цієї сили у мери. Скептикам, що кивали на надто скромний термін, за який слід розрекламувати нинішнього віце–прем’єра, Тимошенко нагадувала: її команда «ніколи не ставила перед собою простих завдань». А Турчинов–мер — це, мовляв, просто трохи складніше завдання, ніж зазвичай. На його виконання, до речі, кинуто найпотужніші сили БЮТ — тут працює не київський, а центральний штаб блоку.

Хтозна, що подіяло краще — календарі й плакати з портретами Олександра Валентиновича, за яким стоїть Юлія Володимирівна, активні суботники, під час яких молодь у футболках із символікою БЮТ «зачищала» не лише сміття й сухостій, а й цілком здорові дерева та кущі, чи протиставлення кличківським гаслам про «сильного» мера свого власного: «Киянам потрібен розумний мер». Але Турчинов впевнено почувається у трійці лідерів.

Політтехнологи Блоку Ти­мошен­ко тлумачать: досі високий рейтинг Кличка пояснювався тим, що Віталій «практично користувався монопольним становищем на опозиційному до Черновецького полі». Тепер прийшли конкуренти — і виживе тільки сильніший. І фізична сила в даному разі ні до чого.

Чому БЮТ із самого початку не підтримав Кличка? Бо за ним — "порожнеча", немає визначеної команди, хіба що Парцхаладзе. Підтримка боксера Юлією Тимошенко означала б неминучу перемогу Віталія, але й водночас — визнання БЮТом своєї неспроможності грати самотужки.

На думку БЮТівців, за їхнім кандидатом стоїть іще й значно потужніша та якісніша команда. Хоча з цією тезою можна посперечатися. Припустімо, «обличчя» з першої п’ятірки — Тимошенко, Турчинов, Томенко — справді знаходитимуть вільний від роботи в Кабміні й Верховній Раді час, аби попрацювати на Київ. І, вже без сумніву, знаходитимуть його 19–й номер списку БЮТ до Київради Денис Москаль, директор пов’язаного з будівельними скандалами ТОВ «Каштанове місто», 32–й номер Олег Куровський — син нардепа — співвласника компанії «Житлобуд», яка забудовує «могильники» біля Жовтневої лікарні, тощо.

Список БЮТ виявився зовсім не таким «чистим», як обіцяла пані Юлія, навчена досвідом минулих виборів та перебіганнями БЮТівців у той табір, де можна заробити більше. Та й чи працюватиме лише на благо киян команда з яскраво вираженими бізнес–інтересами? Втім це запитання можна адресувати всім без винятку учасникам змагання за владу в столиці.

БЛОК КЛИЧКА

Віталій Кличко: Іду обличчям до киян

Одним із головних претендентів на перемогу у змаганні як за крісло мера, так і за кількість місць у Київраді соціологічні опитування називають Віталія Кличка.

Наприкінці минулого тиж­ня територія навколо Палацу культури КПІ та в самій будівлі рясніла червоною «кличківською» символікою — вмістити понад 4 тисячі активістів, які прийшли підтримати свого кандидата, зал не зміг. У такій урочистій обстановці, що нагадувала з’їзди провідних партій у західних країнах, Кличко представив свою стратегію і команду, з якою йде на вибори. На спецефекти не поскупилися: шоу барабанщиць, піротехніка, «Ще не вмерла...» у виконанні Олександра Пономарьова («золотий голос України» запевнив, що прийшов підтримати Віталія за власною ініціативою, адже вони — давні друзі). Самі «кличківці» наголошують на тому, що спецефекти — спецефектами, та головне — якісна програма й достойна команда.

«Ми не випадково зібралися в Чистий четвер — цим ми демонструємо чистоту принципів і всієї команди, яка йде на вибори у Блоці Кличка», — заявив лідер. За словами Віталія, після виборів ключовим пріоритетом для його команди буде проведення у столиці системних реформ та покращення життя киян. Столиця досі не має чіткої стратегії розвитку, тому, йдучи на вибори з програмою «Обличчям до киян», Блок Кличка представляє своє чітке бачення того, яким Київ буде через 20 років. «У нас катастрофічні проблеми з дорожніми заторами, інженерними комунікаціями, з якістю житлово–комунальних послуг, — констатує Кличко. І запевняє: — По кожній із таких проблем ми маємо розв’язання, пропонуємо конкретні механізми виведення міста з системної кризи».

Кандидат у міські голови, який побував у багатьох розвинених столицях світу, переконаний: реалізація цієї програми дозволить Києву наблизитися до таких міст, як Прага чи Копенгаген. А реалізовувати її, за словами Віталія Кличка, будуть професіонали, котрі можуть і хочуть це зробити. «Вони несуть відповідальність перед кожним киянином і переді мною», — наголосив Кличко. За його словами, Дмитро Андрієвський відповідатиме за бюджетну та інвестиційну політику, Наталія Новак — за соціальну та гуманітарну. Анатолій Коваленко, який протягом багатьох років очолював Печерський район столиці, — за екологічну безпеку киян та посилення ролі громад міста. Іван Плачков, який свого часу фактично «з нуля» створив «Київенерго» й був главою Мінпаливенерго, — за питання енергетичної політики та ключові питання життєдіяльності міста.

Окрім того, до команди Віталія Кличка приєдналися відомий фінансист, колишній міністр фінансів Ігор Юшко та директор Інституту філософії, академік Мирослав Попович. Як і колишній керівник українського «Інтерполу», нардеп Кирило Куликов, вони стали довіреними особами кандидата в мери Кличка.

«Для нашої команди це дуже вагоме поповнення, — констатував Віталій. — Адже Ігор Юшко і Мирослав Попович — моральні авторитети не лише для киян, а й для всієї країни. Вони професіонали в своїй справі і підтримають наше прагнення працювати для киян».