Шість місяців свободи

Минулої п’ятниці невеличке містечко Колки відзначило 65–річчя Колківської народної республіки. Існування цього острівця української свободи на окупованій німцями території вписало яскраву сторінку в історію українського руху опору в роки Другої світової війни.

Колкам, що були колись і районним центром, судилося стати столицею повстанської республіки. Ще в березні 1943–го відділи УПА вибили німців із містечка, але карателі невдовзі повернулися, значно посиливши свої позиції. Та ситуація на фронтах складалася не на користь армії Гітлера, і кидати такі сили для підкорення якогось там волинського містечка було справжньою розкішшю. Німецьку цивільну адміністрацію і польську поліцію повстанці вибили з Колок і вдруге — тепер уже більш як на півроку. На звільненій території, до складу якої увійшли не лише кілька районів Волині, а й Рівненщини (зокрема, Степанський і Радивилівський), було встановлено українську владу. Офіційно було проголошено Колківську народну республіку. На деякий час Колки стали повстанською столицею, де діяли українська адміністрація та всі допоміжні служби, що забезпечували життєдіяльність УПА.

Колківська республіка діяла на території, що охоплювала 2,5 тисячі квадратних кілометрів. У самих Колках працювали швейна майстерня і чоботарня, зброярня, електростанція, млин, дві пекарні, повстанська їдальня, друкарня. За ці кілька місяців свободи в усіх церквах служба Божа правилася тільки українською мовою. Видавалася і своя газета — «Голос нації». Встигли навіть видрукувати український буквар і провести вчительську конференцію.

Тільки у вересні—жовтні УПА взяла участь у 47 боях із німцями, які не могли більше терпіти, аби на контрольованій ними території діяло таке потужне повстанське угруповання. Аби придушити український спротив остаточно, німцям довелося перекидати з фронту діючі військові частини та авіацію. Після нальоту ворожої авіації Колки дуже постраждали і вигоріли. 4 листопада 1943 року Колківська народна республіка перестала існувати остаточно. Але підтримка УПА місцевими мешканцями не припинилася і після повернення німецької, а пізніше — радянської влади.

У день святкування 65–річчя Колківської народної республіки ветерани УПА отримали у повстанській столиці почесні нагороди — медалі до 100–річчя з дня народження командувача УПА Романа Шухевича.