ПРИКОЛИ

23.04.2008

Вузька паризька вуличка. На дахах будинків, що стоять навпроти, засмагають Жак і Жанна. Жак кричить:

— Жанно, йди до мене!

— Добре, Жаку, але як я переберуся на твій бік?

— Не проблема, Жанно! Я перекину тобі міст любові!

— Добре, Жаку, але як я повернуся назад?

* * *

Незамінних людей немає. Але одних заміняють не так, а інших заміняють не ті.

* * *

Найчастіше жінки б’ються за місце під сонцем, щоб мати можливість ходити у солярій.

 

* * *

Вчителька:

— Вовочко! Чиї це вірші: «И утратив скромность, / одуревши в доску, / как жену чужую, / обнимал березку»?

— Буратіно, Маріє Іванівно?!

* * *

Двоє наркоманів підходять до таксиста:

— Підкинеш до аеропорту?

— Звичайно.

Приїхали.

— З вас півсотні.

— А ми не будемо платити!

— Це чому ж? А я ж вас підвіз, як ви просили!

— Еге ж, підвіз. А ми просили ПІДКИНУТИ!