Новий рік приходить не завжди з подарунками. До Національної філармонії, наприклад, він приперся із Законом «Про гастрольну діяльність». І без того бідних музик обклали тривідсотковим податком за кожен концерт. Що це значить для пересічного глядача? «Подорожчають вхідні квитки, — пояснює Дмитро Остапенко, генеральний директор філармонії. — Не набагато, всього на одну-дві гривні. Куди ж дітись? Коли філармонія організовує виступ у провінційному містечку або в сільській школі, концерти завжди збиткові. А нас примушують іще знайти гроші для податкової. Крім того, на проведення кожного заходу повинні будемо купувати гастрольне посвідчення. Воно коштує великі гроші. Якщо не підняти ціни на квитки, філармонія багато втратить».
Художній керівник Національної філармонії Володимир Лукашев нові ціни планує компенсувати прем'єрою та гастролерами. Вперше за існування української опери на нашій сцені з'явиться «Сестра Анжеліка» Джакомо Пуччіні. Ця опера входить до відомого «Триптиху»: «Плащ», «Сестра Анжеліка», «Джанні Скіккі». Їх Пуччіні написав протягом 1916—1918 років, під час першої світової війни. То є музика зламу людського життя. Мовляв, ніколи ми вже не будемо такими, як до війни. Найбільш драматична в цій музичній трилогії «Сестра Анжеліка». І саме через свою містичність і несценічність вона була відкинута постановниками, а згодом і зовсім забута. Тільки нещодавно в Маріїнському театрі «Триптих» відродився. Але, як стверджують мистецтвознавці, то швидше данина вимозі самого Пуччіні ставити ці опери завжди разом. Українська «Анжеліка» — окремий твір, для виконання якого запросять не тільки Національний симфонічний оркестр, а й ансамбль «Благовість», хор хлопчиків та юнаків Державної чоловічої хорової капели ім. Ревуцького. Режисер-постановник Тетяна Зозуля обіцяє імпресіонізм і кінематографію. Що ж, пересвідчимось.
Крім прем'єри, Національна філармонія пропонує нові імена. Фаворитам київської публіки доведеться поступитися лаврами. Артистка Світлана Катерноза змусила писати про своє чисте сопрано всю західну пресу. Навіть у «Таймс», де кілька надрукованих рядків про людину роблять її відомою, Cвітлана «відхопила» статтю. Восьмого лютого артистка виконуватиме маловідомі твори Рахманінова, які до цього часу не звучали у Колонному залі ім. Лисенка. Із розрекламованих запрошених зірок цього місяця побачимо Наума Штаркмана, Тодора Петкова, Адріану Грекову, Івана Монігетті та привезених стараннями норвезького посольства солістів, які мають складні прізвища Єльдбйорг та Рангхільд Хемсінг. Якщо порівнювати з нашою Національною оперою, неспроможною змінити павутинням заснований репертуар, то це дійсно — шик. Але якщо знати, що Монігетті є росіянином, який проживає за кордоном, а Штаркман народився в Житомирі, і все то, по суті, — радянська виконавча школа, вихована в Москві, інтрига поволі зникає. І хоч філармонія часто радує меломанів іноземними зірками, завжди хочеться чогось більшого і новішого.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
