Щороку в Кіровограді кілька будинків стають жертвами води. Територія, яку підтоплює річка Інгул, зростає ось уже впродовж 30 років. І коли кошти на розчищення русла річки знайшлися, на заваді стало інше підтоплення — цього разу уранової шахти.
Кіровоградці розповідають, що ще тридцять років тому близькість річки нікого не лякала. Навпаки — в Інгулі ловили рибу і купалися. З кінця 70–х років минулого сторіччя в підвалах будинків, розташованих поблизу річки, спочатку з’явилася сирість, пізніше вода підійшла під фундаменти і почала їх руйнувати. А річка перетворилася на неглибоку забруднену баюру.
У 1980 році в степовий Кіровоград прийшла перша за багато років повінь — тоді вода затопила більше тисячі будинків. Їхні мешканці п’ять днів жили на горищах або у знайомих. Центр міста також був затоплений, життя в місті — паралізоване. Тоді причиною повені визнали помилкові дії гідроспеціалістів при черговості відкривання водних запорів на річках і річечках, що впадають в Інгул.
Хоч би там як, а саме з 1980 року в Кіровограді зрозуміли, що тихоплинний Інгул може таїти небезпеку. Щовесни у квітні мешканці прибережної зони готуються до підтоплення. І час від часу, коли взимку випадають сильні сніги, місто «плаває». Але страждати доводиться не лише раз на рік. Як розповів начальник Кіровоградського управління надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Сергій Коваленко, нині загальна площа підтоплених територій становить уже 414 гектарів, із яких термінового захисту потребують 342 гектари. На цій території розташовано 448 будинків, а також лікарні, школи, дитячі садочки.
Що ж сталося з Інгулом, чому річка почала створювати кіровоградцям такі неприємності? Виявляється, водну артерію останні 40 років не чистили, однак активно використовували. Промислові й сільськогосподарські підприємства розташовані на самому березі — і у воду потрапляють найрізноманітніші відходи їхньої діяльності.
Як наслідок, водопропускна спроможність Інгулу зменшилася, бо річка замулилася і надлишок води став просочуватися під фундаменти і в підвали будинків, розташованих на її берегах.
Про розчищення русла Інгулу в місті ведуть розмову щороку. І лише в 2004 році щось почали таки робити. До 2008 року розчистили 4,5 кілометра дна річки. Роботи фінансували як із державного, так і з міського бюджетів. У цьому році планували відновити русло Інгулу ще на 2,5 кілометра.
Та розпочати роботи відразу навесні не вдалося. «Роботи з розчищення русла затримуються через те, що керівництво уранової шахти не розуміє проблеми. Річка протікає над Мічурінським розломом і розчищення мулу — природного ізолятора — може призвести до просочування води в шахтні стволи», — розповідає Сергій Коваленко.
Керівництво Державного урановидобувного підприємства «Східний гірничозбагачувальний комбінат» піклується про видобуток стратегічної сировини, адже якщо річку розчистити, шахтні стволи може затопити інгульською водою.
Вихід із ситуації є — потрібно зробити гідроізоляцію шахтних пустот або встановити насоси для відкачування води і тоді вже чистити дно річки. Але коштів на такі роботи на шахті не передбачено. Коли їх знайдуть, невідомо. Керівництво комбінату від коментаря кореспонденту «УМ» відмовилося, пояснивши свою позицію тим, що комбінат має сьогодні й серйозніші проблеми.
Кіровоградці тим часом чекають на розчищення Інгулу — щодня кількість підтоплених будинків зростає.