На Великдень — тримай кишені

Наслідки кризи на продовольчому та енергетичному ринках уже позначилися на вітчизняній економіці. Тим більше що суспільство очікує погіршення економічної ситуації, адже лише протягом березня типовий продуктовий кошик для родини з трьох осіб щотижня дорожчав на десять гривень. Соціологи відзначають, що вперше за багато десятиріч в Україні відродився острах перед голодом. Так, згідно з даними всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 15% респондентів не виключають, що завтра їхнім родинам доведеться голодувати. Інше опитування КМІС, проведене наприкінці березня, засвідчує, що більшість громадян не вірить в уповільнення росту цін на продукти (77%) та бензин (75%). При цьому 36% опитаних пов’язує кризу з діями уряду, а 26% — безпосередньо з Прем’єром.

Крашанки стануть «золотими»

Дивно, але навіть у період Великого посту ціни на м’ясо в різних регіонах сягають 50—70 гривень за кілограм, хоча саме зараз попит на м’ясні продукти є найменшим за весь рік. Тут динаміка подорожчання стабільна. «За березень свинина в середньому подорожчала на 30%, яловичина — на 10%, а курятина — на 20%, — каже виконавчий директор Русанівського м’ясокомбінату Андрій Порох. — У квітні така тенденція зберігається». Вже на Великдень, коли народ забажає розговітися, очікується ще більший стрибок цін на м’ясо, в середньому — гривень на п’ять за кіло.

Але що там м’ясо — в копієчку, ба, навіть у гривню, влетять українцям і великодні крашанки. Торговці на ринках уже зараз прогнозують, що в останній тиждень квітня у великих містах ціна десятка яєць подолає позначку в 15 гривень! Але це не єдині цінові сюрпризи квітня. За прогнозами експертів, ціни на капусту можуть зрости на 15—20%, цибулю та моркву — на 10—15%, а картоплю — до 5%. Повільно, але впевнено дорожчає хліб. Причина — держава не підтримує виробників хліба дешевим борошном із Держрезерву, хоча обіцяє зробити це ще з початку року. «Якщо хлібозаводи й надалі купуватимуть борошно за ринковими цінами, хліб подорожчає на 10%», — вважає гендиректор «Укрхлібпрому» Олександр Васильченко.

Дивно, але після повернення уряду Тимошенко зростання цін на нафту та бензин потрапило в жорстку прив’язку до цін на сільгосппродукцію. За словами директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, швидше за все, українцям уже невдовзі доведеться змінювати структуру своїх витрат і смаків, бо режим економії стосуватиметься нафтопродуктів, газу, електроенергії та, схоже, й продуктів харчування.

Спокій від уряду нам лише сниться?

Нещодавно, звітуючи за сто днів уряду, Прем’єр Юлія Тимошенко закликала народ «не запасатися продуктами», мовляв, «інфляція — явище тимчасове», не більше. Та чи здатен Кабмін реалістично оцінювати динаміку інфляції, її фактори, а відтак — і ефективно з нею боротися? Останньою акцією уряду щодо вгамування цін був підписаний 28 березня меморандум із керівництвом великих торговельних мереж («Сільпо», «Фора», «Фуршет», «Велика кишеня», «Білла» тощо) про обмеження торгових надбавок на основні продукти харчування. Але уряд досі не затвердив їх перелік, а заклик до споживачів купувати менше лише засвідчує відсутність у Кабміну ефективних заходів щодо подолання інфляції. Тим більше що антиінфляційну програму досі не прийнято, хоча це міг би бути чіткий сигнал бізнесу, інвесторам та громадянам щодо пріоритетів урядової діяльності зі стримування росту цін.

«Сьогодні уряд починає боротися з інфляцією в ручному режимі — встановлює квоти, підписує меморандуми з супермаркетами, що ми вже проходили, — констатує директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. — Але це може спровокувати дефіцит, а далі — соціальний ажіотаж. Люди вже скуповують продукти харчування тривалого зберігання, і цей ажіотажний шквал буде лише посилюватися».

Звісно, можна погодитися, що криза у вітчизняній економіці пов’язана зі світовими тенденціями, але є тут і власна складова: невміння адекватно реагувати на економічні подразники, бажання побороти інфляцію лише ситуативне, плюс ставка на командно–адміністративні методи, які здатні дати лише тимчасовий ефект.

Вищі ціни — нижча довіра

Показово, що стрімке зростання цін на продукти харчування найбільше вдарило по жінках, які традиційно займаються повсякденними закупками. Що й казати, політичні симпатії жінок тимчасові, на першому місці для них — майбутнє родини та дітей. На дострокових парламентських виборах–2007 саме жінки суттєво збільшили рейтинг БЮТ, адже берегиням обіцяли чимало, але головне — відміну строкового призову до війська для їхніх синів. Вибори минули, а обіцянку Леді Ю. так і не виконала: призов лишився, та ще й вартість споживчого кошика зростає так стрімко, що прогодувати родину стає проблемою. Отже, сподівання жінок на «нашу Юлю» поступово зникають. І важко не погодитися з паном Карасьовим, який вважає, що «чим вищі ціни, тим нижчою є ціна уряду в очах українців».

За даними соціологічного опитування служби «Український барометр», дві третини українців вважають, що першочерговим завданням уряду є боротьба з ростом цін.

І недальновидними є ті політики, які вважають, що лише виплатами так званих «Юліних тисяч» з Ощадбанку можна забезпечити собі стабільний рейтинг на довгу перспективу. Тим більше що цю тисячу вже проковтнула інфляція.

Василь БОДНАРЧУК