Списи довкола Президента

«Коаліція демократичних сил пропрацює у такому форматі до останнього дня існування Верховної Ради шостого скликання». Цю фразу в розмовах із «УМ» учора переконано повторив не один «нашоукраїнець» і БЮТівець. Дати впевнену відповідь на запитання, як довго існуватиме сама ВР VI скликання, не наважився жоден. Привид розпуску знову завитав під куполом, і хоча обриси його поки що більш ніж примарні, у законодавчому органі відчувається напруга й неспокій. Утім «на люди» парламентарії намагаються демонструвати цілком протилежне: опозиція традиційно сипле іронічними шпильками в бік коаліції й переконує, що в разі чого завжди готова до дострокових виборів; коаліція намагається демонструвати впевненість у завтрашньому дні і своїй непорушності. Та вже з того, з яким полегшенням зітхнули «більшовики», коли після спроби спікера поставити на голосування внесення до порядку денного питання про оголошення дострокових виборів у Харкові «регіонали» заблокували трибуну, було очевидно: у коаліції таки щось негаразд.

Балогу залишили Президентові

Той факт, що між «НУНС» і БЮТ дедалі активніше пробігають зграї чорних котів, уже давно не є секретом. Після понеділкового засідання коаліції, яке тривало понад чотири години, це стало ще очевиднішим. Щоправда, гострих коментарів на камери й диктофони учасники тих зборів не роздають — домовилися «не виносити сміття з хати». Хоча по-секрету не приховують: було гаряче й «у глобальному сенсі» — безрезультатно.

Основних питань розглядали кілька. Із тим, що вибори мера Києва повинні проходити у два тури, зрештою нібито погодилися навіть «нашоукраїнці» (принаймні більшість), хоч Президент виступає категорично проти. Набагато складніше відбувалося «обговорення» двох інших принципових вимог Блоку Тимошенко. Ображені за свою лідерку, яка постійно обтрушується від зливи критики з Банкової, БЮТівці наполягали на тому, щоб ухвалити звернення до Президента з вимогою звільнити голову його секретаріату Віктора Балогу. У цьому їх підтримали й чимало «нашоукраїнців», а Олександр Омельченко навіть сам озвучив цю пропозицію. Втім зрештою жодного конкретного рішення з цього приводу коаліція, схоже, так і не ухвалила. Як зі скептичною посмішкою пояснив «УМ» один «більшовик», «перемогло розуміння того, що ухвалювати такі кадрові рішення — це справа Президента».

Прем’єр чи Президент?

Та справді на межу існування міцність коаліції поставило питання про створення у Верховній Раді так званої конституційної комісії (тимчасової слідчої комісії, яка займається підготовкою законопроекту про внесення змін до Основного закону). Як пояснюють джерела «УМ», БЮТ і, насамперед, його керівництво та сама Юлія Тимошенко наполягають на тому, що в новій Конституції одну з двох нині наявних вертикалей виконавчої влади треба прибрати. Учора у Верховній Раді голова фракції БЮТ Іван Кириленко аргументував цю позицію тим, що перед світовими викликами Україні потрібна єдність. А поки існують фактично рівнозначні за впливом посади Прем’єра і Президента, суперечок не уникнути.

Як відомо, над новим проектом Основного закону нині працює Конституційна рада, створена Президентом. Ті, кого це не влаштовує, стверджують, що цей орган і Конституцію писатиме «під відповідну диктовку». Тож учора фракція БЮТ планувала поставити на порядок денний питання про створення у ВР комісії, яка писатиме Конституцію інакше (очевидно, під іншу диктовку).

Блок «Наша Україна — Народна самооборона» цю ідею категорично відкидав. А вийшовши по завершенні засідання до журналістів, засмучений голова фракції «НУНС» В’ячеслав Кириленко заявив, що доля демократичної коаліції буде врятована в тому разі, якщо БЮТ не голосуватиме за проект постанови про створення конституційної комісії.

Зупинка перед стартом?

Завершилося все тим, що вчора «тимошенківці» таки й справді відмовилися ставити на розгляд парламенту це питання. Принаймні — поки що. Не виключено, що в разі, якби про створення ТСК заговорив хтось інший, БЮТ підтримав би це питання. Однак фракція Партії регіонів вустами Нестора Шуфрича наголосила: «регіонали» залюбки проголосують за створення комісії, але вважають, що ініціатива повинна належати представникам коаліції.

Отже, до певного часу демократичну більшість у парламенті врятовано. Чи надовго? Краще б так, оскільки вже навіть колишні прихильники так званої «широкої» коаліції інколи визнають, що розумної альтернативи їй поки що немає. Ідея розвалити Партію регіонів, аби на її уламках спільно з «Нашою Україною» створити «державницьку» коаліцію, зазнала фіаско — «Регіони» розвалюватися не збираються, а про державницькі позиції цієї політичної сили загалом говорити не доводиться. Звісно, і в коаліції далеко не всі дбають насамперед про інтереси держави... Але все пізнається в порівнянні.

Проте питання створення конституційної комісії не зняте, а лише відтерміноване. Навряд чи надовго, адже для охочих змінити конституційний лад часу залишається вкрай мало. Згідно з оновленим регламентом (тимчасовим, оскільки старий визнаний неконституційним, а новий іще не ухвалений) процедура внесення змін до Конституції ускладнилася. Проект оновленого Основного закону спершу треба включити до порядку денного, потім — направити на розгляд Конституційного Суду і, лише дочекавшись висновку КС, ставити на голосування. Остаточно ухваленою Конституція вважається тільки після того, як на наступній сесії за неї віддадуть свої голоси понад 300 парламентаріїв. З огляду на те, що проект потрібно ще розробити, а крім поточного, протягом нинішньої сесії у парламенту залишається по суті два пленарних тижні, часу, вважай, не залишилося. Адже з осені вже фактично стартує президентська кампанія, і змінювати правила гри буде запізно. Втім, кажуть, БЮТ іще може й відмовитися від створення ТСК — в обмін на звільнення Балоги...

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Руслан Князевич, народний депутат від блоку «НУНС»:

— Для того щоб зрозуміти, який орган повинен писати новий проект Конституції, досить порівняти персональний склад Конституційної ради і той, який пропонується у ТСК. Я з повагою ставлюся до всіх колег по парламенту, але повірте, далеко не кожен із них здатний написати будь-яку конституційну норму. Це надзвичайно складний процес, на який не всі юристи здатні. До Конституційної ради ввійшли усі без винятку найкращі спеціалісти-конституалісти в Україні, представники органів самоврядування, громадських організацій тощо. Якщо вас не влаштовує фаховий рівень цих людей — запрошуймо інших, запрошуймо фахівців з ОБСЄ, Венеціанської комісії, Росії, Білорусі — нема питань! Але в тому, що Янукович, Азаров, Колесников, Клюєв, при всій до них повазі, напишуть кращу Конституцію, ніж найкращі уми української правової науки, я не переконаний. А те, що так хочуть створити конституційну комісію, якраз і свідчить: на якісь конституційні деталі ніхто й уваги звертати не буде, головне — змінити політично те-то й те-то, а як воно співвідноситиметься з іншими нормами Основного закону — нікого не цікавить.