Поневіряючись вічністю
Миршавенький чоловічок із чорними вусиками «щіточкою»... Підтиканий благенький костюмчик та засмальцьований «котелок», тонка бамбукова тростинка у руці... Він чимчикує неповторною ходою «у першій позиції». І дивиться на нас великими сумними очима, примушуючи сміятися і плакати, закликаючи не хнюпитись і не здаватися... І назавжди врізається у пам’ять — такий собі кумедний клошар, маленький мандрьоха з великим серцем і загостреним почуттям власної гідності. А насправді — найбільший комік в історії кінематографа, актор, сценарист, режисер, композитор і продюсер усіх своїх фільмів, який зумів розсмішити до сліз світ.
Чарльз Спенсер Чаплін назавжди залишиться символом неповторної майстерності кіношної буфонади, яскравої, фарсової іронії та трагікомедії, явищем воістину наднаціональним. Ейзенштейн удостоїв його титулом «Його Величність Дитя». Для Фелліні він був «Адамом, від якого усі ми ведемо родовід».
Лише часові, безпристрасному судді, до снаги дати вичерпну оцінку цій особистості — самотньому аристократу духу, коміку не за професією, а за світобаченням.