Біотерапія проти раку

На сьогодні захворюваність на рак в Україні становить 315 випадків на 100 тисяч населення, смертність — 200 чоловік на кожні 100 тисяч. 35 відсотків тих, хто захворів на рак, — це люди працездатного віку. Кожну годину в Україні реєструється 20 нових випадків раку і 12 людей щогодини помирають від цієї хвороби. Загалом у державі на обліку стоїть понад 700 тисяч онкохворих. Кожен 4–й чоловік і кожна 6–та жінка ризикують захворіти на рак.

Імунітет — проти раку

«Академік Олександр Богомолець ще 100 років тому сказав, що онкологія — це не локальний процес. Багато фахівців в Україні вважають, що все можна вирішити за допомогою золотих рук хірурга і скальпеля. А у світі такий підхід вже вважають застарілим. Світові тенденції терапії раку орієнтовані на можливості медичної онкології, а вже на другому і третьому місті стоять хірургія і радіологія. Медична онкологія — це сучасні техніки діагностики і лікування, використання біотехнологічних препаратів, вплив на імунну систему», — каже директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Кавецького НАН України Василь Чехун.

«Скальпелем всі ракові клітини видалити неможливо. Якщо організм сам не починає боротися, то п’ять і більше років після операції живе лише 54 відсотки хворих. Тобто хірургічні методи себе вичерпали, а хворі помирають від рецидивів, — наголошує заступник директора з наукової роботи ІЕПОР ім. Кавецького Юрій Гриневич. — Якщо хворий радикально пролікований, він не повинен помирати від пухлини. Радикалізм повинен бути за рахунок ранньої діагностики. В Європі вже зрозуміли, що за допомогою хірургії не можна вилікувати хворого. Пухлинну хворобу треба лікувати стільки, скільки вона розвивалася. А прихований період розвитку раку — від декількох місяців до десятків років».

Після гучних перемог нового медичного напряму — трансплантації органів, тобто пересадки хворим нирок, серця, ендокринних залоз — на початку 70–х років несподівано прийшло розчарування: через деякий час у врятованих хворих починав розвиватися рак. В одному випадку у хворого після пересадки онкологи нарахували вісім (!) ракових пухлин різної локалізації. Не секрет, що вдалі пересадки стали можливими після впровадження методів тотального медикаментозного пригнічення імунітету, названого імуносупресією. Її доводилося проводити довгий час, оскільки імунологічна реакція відторгнення пересадженого органу неминуче загрожувала загибеллю пацієнта навіть через роки після пересадки. Саме це, медикаментозну імуносупресію, лікарі стали вважати причиною розвитку пухлин навіть через багато років після пересадки нирок чи серця. Здавалося, що пересадка ураженого хворобою органу покликана вирішити проблеми онкології, але саме вона стала перешкодою хірургічного злету. Тоді в імунологів і з’явилася думка про доцільність стимуляції імунітету онкологічних хворих. Якщо імуносупресія сприяє раку, то, можливо, додаткова стимуляція захисних сил організму допоможе у знищенні смертельного новоутворення?

Протягом багатьох років традиційно існували три основних методи лікування: два пов’язані з місцевою дією на пухлину (хірургічний і радіологічний) і третій — хіміотерапія з системним впливом. Протягом останніх двох десятиліть відбулися суттєві зміни у лікуванні хворих. В експерименті і клініці активно розробляється четвертий напрям лікування злоякісних пухлин — біотерапія.

Основи біотерапії були закладені ще 100 років тому, коли німецькі лікарі запропонували використовувати стафілококову вакцину для лікування пухлин. Тоді ж були отримані перші позитивні результати. Але на початку ХХ століття з’явилася променева терапія, а пізніше отримала широке розповсюдження хіміотерапія, і надії спеціалістів–онкологів стали покладатися саме на ці напрями. Проте наприкінці ХХ століття, коли стало зрозуміло, що променева і хіміотерапія не вирішують усіх проблем онкології, вчені знову звернулися до вивчення можливостей біотехнологічних розробок.

Вакцина з... пухлини

Багато відомих онкологів вважають, що саме біотерапія стане однією з основ лікування раку в ХХІ столітті. У рамках цього напряму розробляються препарати для імунотерапії, гормонотерапії, антиоксиданти та інші терапевтичні засоби. У великих онкологічних центрах Європи і США спільно з фармацевтичними фірмами створюють лабораторії з розробки і удосконалення методів біотерапії раку.

На думку провідних українських та західних онкологів, біотерапія є перспективним методом лікування злоякісних пухлин і вже найближчим часом вона широко застосовуватиметься в онкологічній практиці поряд із хірургічним, променевим і хіміотерапевтичним методами лікування.

На сьогодні роботи в біотерапії ведуться в трьох напрямах:

1. Прямий вплив на клітину пухлини (пригнічення нерегульованого ділення клітин, відновлення нормального диференціювання клітин, запуск системи апоптозу — програмованої загибелі клітин пухлини).

2. Пригнічення здатності пухлини до метастазів і позбавлення її можливості отримувати необхідні поживні речовини і кисень через кровоносну систему хворого.

3. Активізація імунної системи пацієнта, оскільки злоякісна пухлина має здатність пригнічувати імунітет хворого.

Онкологи — і лікарі–практики, і вчені–теоретики — наголошують на тому, що імунна система відіграє значну роль як у попередженні раку, так і в боротьбі організму з ним. «Ракові клітини є в організмі кожної людини. Але якщо імунна система ослаблена, то її здатність розпізнавати і знищувати онкоклітини знижується. Причина 70 відсотків виникнення злоякісних утворень — неправильний спосіб життя і харчування. Паління підвищує ризик раку на 35 відсотків. Неправильне харчування — брак білків, вітамінів, мікроелементів — на 35 відсотків. У цивілізованих країнах світу ви не побачите, щоб люди масово палили, — каже директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Кавецького НАН України Василь Чехун. — На Заході спостерігається стабілізація росту злоякісних захворювань, а в Україні кількість випадків захворювання на рак зростає щороку на 1—1,5 відсотка. У США різко знизилася захворюваність на рак легенів через зменшення кількості курців. В Україні зростає захворюваність на рак легенів серед жінок. Є наукові підтвердження того, що тютюнопаління спричинює рак сечового міхура, передміхурової та підшлункової залоз».

На думку професора Чехуна, біотерапія — не панацея. Кожен із напрямів лікування раку — хірургія, променева та хіміотерапія, біотерапія — повинен виконувати свою роль. Насамперед пухлину треба обов’язково видалити, а далі вивчити, чому імунна система не розпізнає пухлинну клітину.

«На жаль, ми не бачимо того успіху, якого очікували від хіміотерапії. Лише до певного рівня тривалість життя підвищилася, але постала проблема стійкості пухлинних клітин до фармакологічних ліків. На Заході пухлину видаляють хірургічно, потім її глибоко вивчають і будують стратегію біотерапії. На засіданні Генеральної асамблеї директорів онкологічних інститутів ЄС дійшли висновку, що потрібно вивчати взаємодію пухлинної клітини і клітин імунної системи. У нас онкопроцес розглядають як захворювання окремої клітини, а вивчати його потрібно через призму ролі імунної системи», — додає Василь Чехун.

Один із методів біотерапії — створення аутовакцин, які фахівці вважають перспективним напрямом лікування онкохворих. В Україні цими дослідженнями займалися ще у 50–ті роки. А на початку 60–х було отримано перше покоління протипухлинних вакцин (аутовакцин). Клінічні дослідження, які понад 30 років проводилися в Інституті онкології АМН України, Інституті експериментальної патології, онкології і радіології ім. Кавецького НАНУ та Російському онкологічному науковому центрі (Москва), дали обнадійливі результати: 30—50 відсотків хворих на рак різних органів І—ІІІ стадії прожили понад 10 років при лікуванні із застосуванням аутовакцини. Зараз ведеться робота зі створення вакцин другого і третього покоління, які мають більш високий терапевтичний потенціал. Мета застосування протипухлинної аутовакцини — викликати у хворого довготривалу імунну реакцію, що пригнічує або стримує розвиток раку.

Матеріалом для виготовлення аутовакцини є зразок пухлинної тканини, отриманий безпосередньо від хворого під час операції і оброблений відповідним чином. Аутовакцинація входить до складу комплексної протирецидивної і антиметастатичної профілактики і терапії. Нині саме протипухлинні вакцини є одним з основних напрямків у майбутній терапії раку. Крім того, аутовакцина — це на сьогодні один із небагатьох доступних українським онкохворим методів біотерапії. Звичайно, аутовакцина може і не допомогти, але вона точно не викликає стимуляції пухлинного росту — це доведено клінічно. Водночас дослідження показали, що застосування такої вакцини не менш ефективне, ніж хіміотерапія, але значно дешевше.