Діалог між владою та профспілками

15.04.2008
Діалог між владою та профспілками

Два місяці тому під час зустрічі Всеукраїнських профспілок та їх об’єднань з Президентом Віктором Ющенком було прийняте рішення про спільне узгодження головних стратегічних напрямів співпраці влади і профспілок України. Тоді глава держави дав доручення Кабінету Міністрів узгодити всі пропозиції профспілок і вийти на один спільний документ. Як наслідок, було підписано вже згаданий меморандум, з боку уряду свій підпис під ним поставила Юлія Тимошенко, а від Всеукраїнських профспілок — голова федерації Олександр Юркін.

Під час процедури ратифікації лідер профспілок пан Юркін повідомив: «Ми провели низку консультацій з керівниками міністерств, відомств, створили робочу групу, яка внесла конструктивні пропозиції щодо соціального діалогу в Україні. У підписаному меморандумі чітко зафіксовано участь профспілок у засіданнях Кабінету Міністрів. Відтепер нашу позицію щодо нагальних соціальних питань будуть чути і прислуховуватимуться до неї на найвищому рівні. І це є великий плюс, тому що рішення, які приймаються, вже будуть повністю узгоджені з усіма сторонами. Ми підписали мирову угоду і сподіваємося, що ті протиріччя, які виникли між профспілками і владою у 2006 році, коли без нашого погодження були збільшені ціни і тарифи, і ми були змушені вивести людей на майдани, віднині залишилися в минулому. Ми цим зробили ще один важливий крок — до підписання генеральної угоди між владою, профспілками і роботодавцями, яка останніх три роки не підписується. А там передбачені саме економічні питання — збільшення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, темпи зростання зарплатні. Загалом це великий прорив у переговорах, ми вже маємо попереднє рішення про підписання генеральної угоди».

У свою чергу Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко сказала, що уряд відкритий до співпраці з усіма профспілками. «Сьогодні відбулася знакова подія, ми поклали край тій війні, яка була між владою і профспілками. Влада не чула профспілки, профспілки не могли достукатися до влади. Ця мирова угода повністю нівелює всі конфлікти, які були раніше: це і тарифна політика і зарплатня — загалом усі сегменти співпраці. Підписаний меморандум — це основа для Генеральної угоди, яку ми вже скоро теж ратифікуємо. Ми взяли старт для системної роботи. Я переконана, що влада повинна стати арбітром між бізнесом (роботодавцями) і профспілками. Ми разом подолаємо всі негаразди», — констатувала глава уряду. Додавши, що підчас виступів членів профспілок почула дуже багато слушних пропозицій і зауважень, всі вони занотовані і будуть ретельно вивчені.

Загалом підписання меморандуму можна вважати перемогою ФПУ. Влада прислухалася до її вимог. Проте хто, як не профспілки, має захищати людину найманої праці, її права перед неправомірними діями роботодавців та певною мірою і байдужістю держави до проблем своїх громадян.

Людина праці сьогодні законодавчо не захищена. Наші закони давно застаріли чи взагалі не діють. До кого звертатися людині за допомогою?

Саме через це ФПУ сьогодні безкоштовно надає всім бажаючим правову допомогу, зокрема і проведення судових справ, і добивається справедливості. Конкуренти Федерації профспілок України звинувачують її у застарілих методах роботи, але повторимося — лише ця федерація надає безкоштовну юридичну допомогу. Крім того, вона бере на себе відповідальність виступати із законодавчими ініціативами.

Згадаймо, наприклад, трагічні події на вугільних шахтах. Саме ФПУ «кричала у повний голос», попереджаючи владу і роботодавців про проблеми безпеки. І це стосується не лише шахт. Свого часу професійні спілки мали повноваження з державного нагляду за охороною праці, для цього навіть було відповідне державне фінансування. Однак через певні причини (насамперед контроль за цими фінансами) у профспілок забрали цю функцію. І який результат маємо? Десятки загиблих і тисячі травмованих на виробництві. ФПУ не стала миритися з такою ситуацію, за власні кошти вона створила в кожній області посади інспекторів технічної безпеки. Підтверджуючи, що вони є незалежними щодо захисту прав людини від роботодавців і держави. Але саме остання має контролювати тих, хто надає роботу, аби потім не виплачувати «гробові» і кошти з інвалідності.

Ясна річ, що розвиток соціального діалогу профспілок і влади до останнього моменту був, м’яко кажучи, не дієвим. Віднині, з підписанням меморандуму, а згодом Генеральної угоди, захист людини найманої праці вийде вже на зовсім новий, цивілізований рівень, і без згоди ФПУ влада не зможе необґрунтовано підняти тарифи, а роботодавець — приховати загибель чи травмування свого працівника.

Віталій ЮРКІВ